Агроресурсы

couple.su
Меню

Каталог предприятий

Вход
НЦ Агроресурсы

  Метод долгосрочного прогнозирования среднемесячной температуры и количества осадков за месяц в областях Украины Метод основан на математическом анализе многолетних рядов среднемесячной температуры воздуха и количества осадков за месяц в ретроспективе до 1881 года. С помощью алгоритмов установленных закономерностей расчитываются прогнозы средних по областях значений среднемесячной температуры и суммы осадков за месяц с заблаговременностью до 12 месяцев.   Путем сравнения прогнозируемых показателей с их климатическими нормами определяется знак и величина аномалии температуры и осадков.   Пятилетняя производственная проверка достоверности расчетов показала: средняя оправдываемость прогнозов среднемесячной температуры составляет 75 - 80 процентов за год и 86 - 90 процентов в отдельные месяцы. Оправдываемость прогнозов количества осадков на 15 - 20 процентов ниже, но она превышает точность климатических прогнозов, которые базируются на средних многолетних показателях.   Прогнозируемые значения среднемесячной температуры и количества осадков за месяц используются при расчетах комплексных показателей агрометеорологических условий вегетации полевых культур ( дат устойчивого перехода среднесуточной температуры воздуха через 0, 5, 10, 15оС в сторону повышения весной и понижения осенью, сумм активных и эффективных температур, запасов продуктивной влаги на полях, комплексных показателей относительного увлажнения территории и др.), по которым проводится оценка тепло- и влагообеспеченности вегетационного периода в текущем году.

Подпись: ЕКСПРЕС - ІНФОРМАЦІЯ
МІНІСТЕРСТВО АГРОПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ГІДРОТЕХНІКИ І МЕЛІОРАЦІЇ
НЦ “АГРОРЕСУРСИ”
 
 

 
АГРОРЕСУРСИ  УКРАЇНИ
 
 
Видається з 1986 р.
 
 
 
ПРОГНОЗ
агрометеорологічного забезпечення
вегетаційного періоду сільськогосподарських культур та технологічні рекомендації на червень- липень 2006 року
 
 
 
Випуск 3 (121)
 
 
 
 
 
 
 
Київ 2006
МІНІСТЕРСТВО АГРОПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ГІДРОТЕХНІКИ І МЕЛІОРАЦІЇ
НЦ “АГРОРЕСУРСИ”
 

 
АГРОРЕСУРСИ 
УКРАЇНИ
 
Видається з 1986 р.
 
 
ПРОГНОЗ
агрометеорологічного забезпечення
вегетаційного періоду сільськогосподарських культур та технологічні рекомендації на червень-липень 2006 року
 
 
 
 
 
 
Експрес - інформація
 
Київ
Вид-во ІГіМ
2006
  УДК 633/635:581.1.1.05   Прогноз агрометеорологічного забезпечення вегетаційного періоду та технологічні рекомендації на червень-липень 2006 року: Експрес – інформація – К.: ІГіМ, 2006. – с. – (Серія “Агрономічні ресурси України”)       ISBN 966-96361-3-2         Викладені результати агрометеорологічного прогнозу на червень-липень 2006 року, який включає очікувані середньообласні значення середньомісячної температури повітря, кількості опадів, фітосанітарний стан й умови вегетації та продуктивність провідних польових культур.   Подані рекомендації проведення комплексу робіт по догляду за посівами на літній період і в період збирання врожаю зернових культур.   Розрахована на керівників і спеціалістів сільськогосподарських та переробних підприємств, органів державного і сільськогосподарського управління, комерційних і маркетингових структур, науковців.    
Колектив авторів:
Сайдак Р.В., Сорока Ю.В., Просунко В.М., Анішин Л.А.,
Оверченко Б.П., Ігнатьєва Т.М., Котелянець М.Г., Сядриста О.Б.
 
 
За редакцією доктора сільськогосподарських наук
Тараріко Ю.О.
 
 
 
 
Відповідальні за випуск:
Шульга З.Ф., Сорока Ю.В.
      ISBN 966-96361-3-2    ãІнститут гідротехніки і меліорації УААН,  ã НЦ “Агроресурси”, 2006         
З М І С Т   Вступ  Прогноз агрометеорологічних умов на червень-липень 2006 року Стан і прогноз розвитку польових культур: Озима пшениця  Ярий ячмінь та овес Горох Кукурудза Соняшник Цукрові буряки Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту сільськогосподарських рослин у господарствах  України в червні 2006 року   ВСТУП   “Прогноз” розроблено в НЦ “Агроресурси” Інституту гідротехніки і меліорації УААН станом на 30 травня 2006 року. При цьому використано результати польових обстежень посівів, гідрометеорологічну інформацію Гідрометцентру України, оперативні та статистичні дані Мінагрополітики та Держкомстату, обласних державних дослідних сільськогосподарських станцій та обласних науково-технологічних центрів, а також інформацію з Internet та спеціалізованих періодичних видань. Розрахунки проведено в комп’ютерному режимі за методиками і програмами опрацьованими науковцями НЦ “Агроресурси”. Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських культур у господарствах України у червні 2006 року наданий Головною державною інспекцією захисту рослин „Головдержзахист”.   -  Підготовлено науковими співробітниками  
Довготерміновий прогноз агрометеорологічних умов на червень-липень 2006 року
 
Просунко В.М.
Стан і прогноз розвитку польових культур :
 
Озима пшениця
Сайдак Р.В.
Ярий ячмінь та овес
Сорока Ю.В.
Горох
Оверченко Б.П.
Кукурудза
Анішин Л.А.
Соняшник
Оверченко Б.П.
Цукрові буряки
Ігнатьєва Т.М.
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту сільськогосподарських рослин у господарствах України в червні 2006 року
Котелянець М.Г., Сядриста О.Б.
        
ПРОГНОЗ АГРОМЕТЕОРОЛОГІЧНИХ УМОВ НА ЧЕРВЕНЬ - ЛИПЕНЬ 2006 РОКУ
 
Очікуваний тепловий режим
  Аналіз багаторічних спостережень за температурою повітря і опадами в ретроспективі за період 1881-2005 р.р. із застосуванням методів математичної статистики і комп'ютерних технологій дає підставу з імовірністю 75 - 80 відсотків прогнозувати у червні - липні такий сценарій погодних умов. У червні  очікується близький до помірно - теплого тепловий режим (табл. 1). Внаслідок цього відхилення середньомісячної температури від кліматичної норми коливатиметься по території від мінус 0,2 до плюс 0,5ºС. Це обумовить повільне накопичення суми ефективних температур понад 5ºС.   У липні середньомісячна температура перевищуватиме норму на 1,5 - 2ºС. Як наслідок, сума ефективних температур понад 5ºС, яка розрахована наростаючим підсумком з квітня до кінця липня, перевищить кліматичну норму на 40 - 50ºС. Відтак розвиток культур прискориться.  
Прогноз опадів
  Кількість атмосферних опадів за місяць у червні на переважній території коливатиметься в межах 80 - 90 відсотків середніх багаторічних показників, а в інших регіонах буде близькою до них. З огляду на те, що в червні зазвичай відбуваються великі витрати грунтової вологи на транспірацію розвинутої маси польових культур та випаровування її з поверхні грунту, прогнозованої кількості опадів в окремих районах південних областей буде недостатньо для повного забезпечення потреб вегетації рослин вологою і на окремих площах сільськогосподарських угідь можуть розпочатись посушливі явища.  Певний недобір опадів прогнозується на липень. Кількість їх становитиме 90 - 110 відсотків середніх багаторічних показників у Степу і Лісостепу та 115 - 120 відсотків норми на Поліссі (див. табл. 1).   Комплексний показник зволоження - гідротермічний коефіцієнт (ГТК), який характеризується відношенням очікуваної кількості опадів до суми позитивних температур, наведений у табл. 2. Посушливі умови зволоження (при ГТК 0,9) у червні очікуються в Одеській і Херсонській областях та АР Крим, а в липні такі умови охоплять також територію Дніпропетровської, Донецької, Запорізької і Миколаївської областей. В АР Крим у цьому місяці вони будуть дуже посушливими. На решті території країни у червні - липні очікуються добрі та задовільні умови зволоження.    
Таблиця 1. Прогноз середньомісячної температури повітря і кількості опадів на червень-липень 2006 р.
Зона, область
Температура (Со)
Опади (мм)
Червень
Липень
Червень
Липень
Прогноз
Норма
Прогноз
Норма
Прогноз
Норма
Прогноз
Норма
СТЕП
 
 
 
 
 
 
 
 
АР Крим
19.6…20.6
19,9
23.0…24.0
22,4
48 - 58
44
33 - 43
38
Дніпропетровська
18.9…19.9
19,5
22.0…23.0
21,2
63 - 73
62
49 - 59
55
Донецька
18.7…19.7
19,3
21.9…22.9
21,2
65 - 75
63
56 - 66
57
Запорізька
19.6…20.6
19,9
22.7…23.7
22,0
58 - 68
56
45 - 55
53
Кіровоградська
18.2…19.2
18,6
21.5…22.5
20,1
61 - 71
72
60 - 70
73
Луганська
19.0…20.0
19,4
22.4…23.4
21,2
57 - 67
60
78 - 88
54
Миколаївська
19.5…20.5
19,8
22.9…23.9
21,6
52 - 62
59
49 - 59
60
Одеська
19.4…20.4
19,6
22.7…23.7
21,3
49 - 59
58
52 - 62
61
Херсонська
19.8…20.8
20,2
23.7…24.7
22,3
48 - 58
45
42 - 52
42
ЛІСОСТЕП
 
 
 
 
 
 
 
 
Вінницька
17.1…18.1
17,4
20.4…21.4
18,6
70 - 80
89
104 - 114
94
Київська
17.5…18.5
17,9
20.6…21.6
19,0
68 - 78
77
75 - 85
87
Полтавська
17.5…18.5
18,7
21.4…22.4
20,0
68 - 78
62
68 - 78
72
Сумська
18.1…19.1
17,7
20.4…21.4
18,8
54 - 64
72
69 - 79
84
Тернопільська
16.9…17.9
16,5
19.4…20.4
17,7
71 - 81
90
101 - 111
98
Харківська
18.1…19.1
18,8
21.3…22.3
20,3
62 - 72
62
67 - 77
66
Хмельницька
16.5…17.5
16,8
19.7…20.7
18,1
80 - 90
99
115 - 125
100
Черкаська
17.9…18.9
18,2
20.8…21.8
19,5
70 - 80
75
79 - 89
81
Чернівецька
17.0…18.0
17,4
20.2…21.2
18,7
92 - 102
105
107 - 117
103
ПОЛІССЯ
 
 
 
 
 
 
 
 
Волинська
16.6…17.6
16,7
19.2…20.2
17,9
71 - 81
76
93 - 103
81
Житомирська
16.9…17.9
17,0
19.8…20.8
18,0
64 - 74
85
102 - 112
97
Закарпатська
17.8…18.8
18,0
20.8…21.8
19,3
83 - 93
100
100 - 110
92
Івано-Франківська
16.0…17.0
16,1
18.8…19.8
17,5
114 - 124
114
141 - 151
118
Львівська
16.3…17.3
16,4
19.0…20.0
17,7
90 - 100
97
109 - 119
97
Рівненська
16.7…17.7
16,8
19.5…20.5
17,9
64 - 74
84
96 - 106
84
Чернігівська
17.6…18.6
17,6
20.4…21.4
18,6
65 - 75
78
79 - 89
88
 


Таблиця 2 Прогноз комплексного показника зволоження - гідротермічного коефіцієнта (ГТК) на червень - серпень 2006 року.  
Зона, область
МІСЯЦІ
Червень
Липень
Серпень
За період VI -VIII
Прогноз
Норма
Прогноз
Норма
Прогноз
Норма
Прогноз
Норма
СТЕП
 
 
 
 
 
 
 
 
АР Крим
0,9
0,8
0,5
0,8
0,6
0,7
0,7
0,8
Дніпропетровська
1,2
1,1
0,8
0,8
0,8
0,7
0,9
0,9
Донецька
1,2
1,0
0,9
0,8
0,7
0,7
0,9
0,8
Запорізька
1,0
0,9
0,7
0,7
0,6
0,6
0,8
0,7
Кіровоградська
1,2
1,0
1,0
1,0
0,8
0,9
1,0
1,0
Луганська
1,1
0,9
1,2
0,6
0,6
0,5
1,0
0,7
Миколаївська
1,0
1,1
0,7
0,8
0,7
0,7
0,8
0,9
Одеська
0,9
0,8
0,8
0,7
0,7
0,6
0,8
0,7
Херсонська
0,9
0,7
0,6
0,6
0,6
0,6
0,7
0,6
ЛІСОСТЕП
 
 
 
 
 
 
 
 
Вінницька
1,4
1,4
1,2
1,4
1,3
1,1
1,3
1,3
Київська
1,4
1,3
1,2
1,3
1,2
1,2
1,3
1,3
Полтавська
1,3
1,2
1,1
1,1
0,8
0,9
1,1
1,1
Сумська
1,1
1,3
1,1
1,1
0,7
1,1
1,0
1,2
Тернопільська
1,5
1,7
1,7
1,6
1,2
1,4
1,5
1,6
Харківська
1,2
1,2
1,1
1,0
0,6
0,8
1,0
1,0
Хмельницька
1,7
1,6
1,9
1,6
1,2
1,4
1,6
1,5
Черкаська
1,4
1,3
1,3
1,1
1,0
1,0
1,2
1,1
Чернівецька
1,8
1,7
1,7
1,6
1,1
1,3
1,5
1,5
ПОЛІССЯ
 
 
 
 
 
 
 
 
Волинська
1,5
1,5
1,6
1,0
1,1
1,4
1,4
1,3
Житомирська
1,3
1,4
1,6
1,5
1,2
1,4
1,4
1,4
Закарпатська
1,6
1,9
1,6
1,6
1,2
1,4
1,5
1,6
Ів.-Франківська
1,9
2,0
1,8
1,9
1,6
1,5
1,8
1,7
Львівська
1,9
2,0
1,9
1,9
1,4
1,6
1,7
1,8
Рівненська
1,3
1,3
1,6
1,5
1,0
1,4
1,3
1,4
Чернігівська
1,3
1,3
1,3
1,3
1,0
1,2
1,2
1,3
    Коефіцієнтам відповідають умови зволоження: більше 1,6 - надмірно вологі; 1,6 - 1,3 - вологі; 1,2 - 1,0 - недостатньо вологі; 0,9 - 0,7 - посушливі; менше 0,7 - дуже посушливі.       СТАН І ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР   Озима пшениця     Стан посівів. Метеорологічні умови весняного періоду сприяли уповільненому розвитку озимих культур. Незважаючи на те, що озимі в поточному році відновили вегетацію дещо пізніше звичайних строків (за винятком крайніх південних регіонів) їх ріст і розвиток в ранньовесняний період відбувався при понижених температурах повітря на фоні достатнього зволоження ґрунту. Внаслідок значної кількості опадів протягом березня (1,5-2 і більше норми) запаси вологи в метровому шарі ґрунту на початок вегетації озимих практично на всій території України оцінювались як добрі й становили здебільшого 120-210 мм.   У квітні вегетація озимої пшениці проходила також при помірних температурах повітря з дефіцитом опадів в більшості областей України. Однак, рівень зволоження метрового шару ґрунту під озиминою за рахунок березневих опадів протягом квітня оцінювався як добрий і лише на окремих площах АР Крим, Миколаївської, Кіровоградської, Херсонської та Запорізької областей запаси вологи знижувалися до задовільних значень. За таких умов в рослин озимої пшениці відбувався посилений розвиток кореневої системи та значно збільшився період весняного кущіння, що позитивно вплинуло на формування щільності стеблостою.   Тривалий період весняного кущіння сприяв значному поліпшенню стану задовільних та зріджених посівів. Особливо позитивно це відобразилось на недорозвинених з осені рослинах, що розпочали вегетацію в фазі третього листка та на початку кущіння. Внаслідок цього, прогнозована в лютому площа пересіву та підсіву озимої пшениці значно скоротилася і становила (за попередніми даними) лише 12-14% від загальної площі посіву.   На кінець квітня індекс оцінки агрометеорологічних умов для вегетації озимої пшениці та жита з урахуванням умов осінньо-зимового періоду становив у середньому по Україні 0,75, що на 10% вище порівняно з кінцем зимівлі, табл. 3. Трубкування рослин озимої пшениці (4 етап органогенезу), що вийшли з зимівлі в доброму стані, відмічалося в південних областях протягом третьої декади квітня, а на решті території України в першій декаді травня, що на 7-8 днів пізніше звичайних строків. Прохолодна та волога погода протягом травня спричинила уповільнений розвиток рослин озимої пшениці та збільшення тривалості V-VIII етапів органогенезу. У даний, найбільш критичний період водоспоживання рослин озимої пшениці, на переважній частині території України відмічались добрі запаси вологи в метровому шарі ґрунту. Такі умови позитивно вплинули на формування кількості квіток в колосі, щільність колосу та посухостійкість рослин. На кінець травня в південних областях України відмічалось масове колосіння рослин озимої пшениці.   Таблиця 3 Індекси оцінки агрометеорологічних умов протягом весняно-літньої вегетації озимої пшениці та жита (з урахуванням умов осінньо-зимового періоду)
Зона,
область
Місяці
факт
прогноз
квітень
травень
червень
липень
СТЕП
 
 
 
 
АР Крим
0.73
0.79
0.81
-
Дніпропетровська
0.69
0.76
0.8
-
Донецька
0.72
0.78
0.82
-
Запорізька
0.74
0.8
0.83
-
Кіровоградська
0.71
0.77
0.79
-
Луганська
0.7
0.76
0.8
-
Миколаївська
0.71
0.77
0.79
-
Одеська
0.72
0.78
0.8
-
Херсонська
0.72
0.78
0.82
-
по зоні
0.71
0.78
0.81
-
ЛІСОСТЕП
 
 
 
 
Вінницька
0.77
0.82
0.83
0.83
Київська
0.79
0.84
0.85
0.84
Полтавська
0.77
0.83
0.84
0.83
Сумська
0.76
0.81
0.82
0.81
Тернопільська
0.79
0.84
0.86
0.86
Харківська
0.75
0.81
0.84
0.82
Хмельницька
0.8
0.85
0.85
0.85
Черкаська
0.76
0.82
0.86
0.85
Чернівецька
0.8
0.85
0.87
0.87
по зоні
0.77
0.82
0.84
0.83
ПОЛІССЯ
 
 
 
 
Волинська
0.77
0.82
0.84
0.84
Житомирська
0.82
0.87
0.9
0.88
Закарпатська
0.92
0.95
0.96
0.94
Ів. – Франківська
0.83
0.87
0.88
0.88
Львівська
0.88
0.92
0.92
0.91
Рівненська
0.81
0.86
0.89
0.88
Чернігівська
0.8
0.85
0.87
0.87
по зоні
0.82
0.87
0.89
0.88
УКРАЇНА
0.75
0.80
0.83
0.82
В цілому протягом травня умови вегетації для озимої пшениці покращились, індекс оцінки агрометеорологічних умов підвищився порівняно з попереднім періодом на 5-7% і становив на кінець місяця від 0,78 в Степу до 0,87 на Поліссі.   Погноз розвитку. Масове колосіння рослин озимої пшениці на переважній частині території України очікується протягом другої п’ятиденки червня, що на 4-5 днів пізніше звичайних строків.   Процес формування та наливу зерна проходитиме також уповільнено при помірному термічному режимі, що позитивно вплине на величину зерен.   Згідно агрометеорологічного прогнозу на липень, внаслідок можливого негативного впливу підвищених температур та низької вологості повітря, період дозрівання зерна може скоротитися, що частково знизить сформований потенціал продуктивності озимих за рахунок можливого, особливо в південних регіонах, запалу зерна, однак за таких умов підвищується імовірність формування зерна з високими якісними показниками.   В цілому в поточному році незважаючи на уповільнені темпи розвитку озимих протягом весняного періоду, очікується, що воскова стиглість зерна озимої пшениці настане в звичайні строки: в Степу – протягом останніх днів червня та першої п’ятиденки липня, а в Лісостепу та на Поліссі –протягом другої декади липня.   На кінець вегетації озимої пшениці в поточному році, враховуючи умови що склалися в осінньо-зимовий, весняний періоди та прогноз на літній період, очікується, що індекс оцінки агрометеорологічних умов вегетації становитиме 0,82, що на 18% менше багаторічних значень. Виходячи з цього очікувана врожайність озимої пшениці становитиме в середньому по Україні 25-27 ц/га, що на 2-4 ц/га менше від минулого року, табл.4 . Валовий збір зерна при прогнозованій збиральній площі близько 4,5 млн.га складе 11,3-12,2 млн.т, проти 17,7 млн.т у 2005 році.   Рекомендації: -  в господарствах, де не проведено підживлення рослин у фазу колосіння, а стан посівів дозволяє це провести, необхідно внести азотні добрива дозою не менше 30 кг/га д.р., на площах інтенсивних технологій – 1 кг азоту на 1 ц очікуваного врожаю. Додаткові поживні речовини сприятимуть розвитку недорозвинених колосків, що дасть можливість отримати прибавку врожаю зерна озимої пшениці 5-8 ц/га; -  для отримання зерна сильної пшениці в період цвітіння – налив (ІХ, Х, ХІ етапи органогенезу) провести підживлення карбамідом із розрахунку 30-45 кг/га д.р. азоту. Цей агротехнічний захід доцільно проводити, коли рослинною діагностикою встановлено, що в листках міститься менше 3 – х відсотків азоту. В такому випадку він забезпечує прибавку врожаю на 1,5 ц/га, а вміст сирої клейковини – на 2,4 %;   Таблиця 4 Прогноз врожайності та валових зборів зерна озимої пшениці в 2006 році  
Зона, область
Індекс оцінки вегетаційного періоду (прогноз)
2005 рік (після доробки)
2006 рік (прогноз)
Урожай-ність, ц/га
Валовий збір, тис.т
Урожай-ність, ц/га
Валовий збір, тис.т
СТЕП
 
 
 
 
 
АР Крим
0.81
22,5
813,4
20-22
549-603
Дніпропетровська
0.8
35,4
1395,9
25-27
784-847
Донецька
0.82
31,4
1153,5
24-26
757-820
Запорізька
0.83
30,3
1156,5
24-26
633-686
Кіровоградська
0.79
33,4
1037,8
27-29
697-748
Луганська
0.8
31,8
845,5
21-23
457-500
Миколаївська
0.79
22,4
933,6
23-25
643-699
Одеська
0.8
24,1
1259,9
24-26
835-904
Херсонська
0.82
24,5
1034,2
22-24
521-569
ЛІСОСТЕП
 
 
 
 
 
Вінницька
0.83
30,0
832,8
25-27
525-567
Київська
0.84
37,6
844,1
29-31
544-582
Полтавська
0.83
33,6
983,7
26-28
550-592
Сумська
0.81
25,2
435,6
21-23
216-237
Тернопільська
0.86
24,2
436,8
25-27
325-351
Харківська
0.82
37,0
1373,7
26-28
861-927
Хмельницька
0.85
22,8
520,2
25-27
402-433
Черкаська
0.85
37,6
773,8
31-33
531-566
Чернівецька
0.87
25,0
114,5
23-25
69-75
ПОЛІССЯ
 
 
 
 
 
Волинська
0.84
28,9
366,2
25-27
263-284
Житомирська
0.88
24,1
233,0
23-25
194-211
Закарпатська
0.94
32,9
85,9
32-34
86-91
Ів. – Франківська
0.88
24,5
126,6
24-26
89-96
Львівська
0.91
24,6
323,0
24-26
273-295
Рівненська
0.88
25,8
256,0
25-27
192-208
Чернігівська
0.87
26,5
345,3
24-26
270-293
По Україні
0.82
29,0
17683,4
25-27
11266-12185
-  поєднати з позакореневим підживленням у спільних бакових сумішах внесення інсектицидів і фунгіцидів для боротьби з широко поширеними хворобами і шкідниками (враховуючи їх межу шкодочинності). -  з метою максимального продовження фотосинтетичної діяльності листкового апарату та інших органів рослин, посіви пошкоджені борошнистою росою, септоріозом й іншими хворобами обробити дозволеними для використання в Україні фунгіцидами; -  оглянути кожне поле з метою визначення стану посівів, характеру полягання й встановлення напрямку руху збиральних агрегатів, а також вибору строків та способу збирання. Слід мати на увазі, що несвоєчасне збирання (раніше або пізніше рекомендованих строків) призводить до значних втрат урожаю. За даними інституту землеробства при затримці зі збиранням на 5 днів від оптимальних строків втрати зерна становлять 3-3,5 ц/га, на 10 днів – 4-5, на 15 днів – 6-7 ц/га; -  правильно співвідносити роздільне збирання з прямим комбайнуванням. Перевагу слід надавати прямому комбайнуванню, особливо на площах, де вирощено зерно сильної і цінної пшениці. Роздільне збирання доцільно проводити на високорослих, нерівномірно дозріваючих, забур’янених і полеглих посівах. Пряме комбайнування – на низькорослих, зріджених незабур’янених посівах, що досягли повної стиглості; -  при визначенні строків і способів збирання враховувати біологічні особливості агротипів сортів, тривалість накопичення сухих речовин та стійкість до перестою.     Ярий ячмінь та овес     Стан посівів. Як і очікувалося, поточний рік характеризувався сповільненим розвитком весняних процесів, при цьому їх динаміка в різних регіонах певною мірою відрізнялася. В зв’язку з цим весняно-польові роботи проходили досить напружено, особливо враховуючи значне збільшення посівних площ під ярим клином. В оптимальні строки було посіяно понад 50% площ, пізні посіви як правило не перевищують 10%, проте по окремим областям спостерігається суттєва різниця (рис. 1).   Початковий етап розвитку ярих колосових проходив переважно при достатніх, місцями задовільних вологозапасах в орному шарі на фоні помірного термічного режиму практично на території всієї країни. Ці фактори позитивно вплинули на формування елементів продуктивності, зокрема за рахунок подовження періоду кущіння і формування більш щільного стеблостою.   Індекс сприятливості агрометеорологічних умов для посівів оптимального строку сівби в квітні знаходився в межах 0,93-1,04 (табл.5.).        Таблиця 5 Індекси сприятливості агрометеорологічних умов на протязі вегетації за 2006 рік.  
Області
Індекс сприятливості
квітень
травень
червень
липень
СТЕП
АР Крим
1,03
1,09
1,09
1,07
Дніпропетровська
1,02
1,09
1,09
1,08
Донецька
1,04
1,07
1,08
1,06
Запорізька
1,01
1,05
1,07
1,06
Кіровоградська
1,01
1,06
1,08
1,07
Луганська
1,01
1,05
1,07
1,04
Миколаївська
1,02
1,05
1,06
1,05
Одеська
1,02
1,07
1,07
1,07
Херсонська
1,03
1,07
1,06
1,06
ЛІСОСТЕП
Вінницька
1,03
1,07
1,09
1,07
Київська
1,03
1,08
1,09
1,08
Полтавська
1,01
1,05
1,06
1,06
Сумська
1,04
1,07
1,08
1,07
Тернопільська
1,01
1,03
1,04
1,02
Харківська
1,03
1,07
1,08
1,07
Хмельницька
1,01
1,03
1,03
1,00
Черкаська
1,02
1,08
1,08
1,06
Чернівецька
1,02
1,07
1,06
1,03
ПОЛІССЯ
Волинська
1,01
1,05
1,05
1,03
Житомирська
1,01
1,06
1,07
1,04
Закарпатська
0,93
0,97
0,97
0,95
Івано-Франківська
0,99
1,01
1,00
0,99
Львівська
1,00
1,02
1,01
1,00
Рівненська
1,01
1,06
1,07
1,05
Чернігівська
1,01
1,07
1,07
1,06
  Травневі агрометеорологічні умови суттєво підвищили індекс сприятливості на території всієї країни (до 7 пунктів). При цьому у всіх основних регіонах товарного виробництва індекс сприятливості перевищував 1,05.   Характерно, що в поточному році, внаслідок відповідних агрометеорологічних умов, запізнення із сівбою менш негативно вплине на ріст та розвиток ранніх колосових (зниження індексу сприятливості для допустимих строків сівби очікується не перевищить 1-3 пункти, для пізніх очікується в межах 5-7 пунктів).   За результатами спостережень стан посівів на більшості території країни переважно добрий, на пізніх посівах задовільний, в окремих регіонах АР Крим та Полтавської області незадовільний. Відмічаються локальні значні ушкодження посівів внаслідок стихійних явищ (град).   Викликає занепокоєння фітосанітарний стан. Особливо забур’янені пізні посіви, подекуди проявляються ознаки пошкодження посівів шкідниками та хворобами.   Прогноз розвитку. Очікувані в червні агрокліматичні умови стабілізують ситуацію. Масове колосіння, на посівах оптимальних строків сівби, очікується пізніше звичайних строків приблизно на тиждень (в південних регіонах – в другій декаді червня, на решті території в третій декаді). Умови в цілому будуть сприятливими також для формування та наливу зерна, тривалість міжфазних періодів очікується близькою до норми. В липні ситуація дещо погіршиться (зниження показника індексу сприятливості на 2-3 пункти) внаслідок підвищеного термічного режиму, який очікується на території всієї держави, в західному регіоні на фоні надмірної кількості опадів. Ці умови сприятимуть прискореному проходженню останніх фаз вегетації ранніх колосових. Високоімовірний запал зерна. Достигання (для посівів оптимального строку сівби) очікується в Степу першій – другій декаді липня, в Лісостепу до кінця місяця, на Поліссі – на початку серпня. Моделювання процесу формування елементів продуктивності ярого ячменю і вівса з урахуванням прогнозованого гідротермічного режиму дають підставу прогнозувати врожай ярого ячменю в цілому по Україні в межах 24-26 ц/га ярого ячменю та 20-22 ц/га вівса (в розрізі областей подано в таблиці 6). Валовий збір складатиме відповідно 10,8-11,7 та 0,9-1,0 млн. т, що для ярого ячменю значно більше порівняно із минулорічними показниками (за рахунок як прогнозованого підвищення урожайності, так і за рахунок збільшення посівних площ), валовий збір вівса очікується близьким до минулорічного. Рекомендації. На заключних етапах розвитку рослин формуються елементи продуктивності від яких значною мірою залежить біологічний урожай, насамперед це стосується кількості зерен в колосі та маси зерна. Тому літні польові роботи мають бути спрямовані на максимальне збереження закладеного урожаю. Основне завдання цього періоду – подовжити термін використання посівами фотосинтетичного потенціалу при збереженні максимальної листкової поверхні. Посіви слід підживити хоча б з розрахунку 10 кг д.р. азоту на га, бажано для збалансованості поживних речовин разом із фосфором в однаковій пропорції. Цей захід особливо необхідний на пізніх посівах. Достатньо надійним засобом підвищення врожайності є застосування регуляторів росту рослин. Заходи по захисту рослин передбачають постійне обстеження полів, підрахунок шкодочинних організмів і на цій основі прийняття рішення про доцільність проведення відповідних контрзаходів. При цьому доцільно поєднати внесення інсектицидів і фунгіцидів для боротьби із широко поширеними хворобами і шкідниками з позакореневим підживленням в спільних бакових сумішах. Таблиця 6 Прогноз врожайності та валових зборів ярого ячменю та вівса на 2006 рік  
Області
Ярий ячмінь
Овес
Урож. ц/га
Валовий збір, тис.т
Урож. ц/га
Валовий збір, тис.т
СТЕП
АР Крим
18-20
109-121
15-17
11-12
Дніпропетровська
26-28
1015-1094
23-25
13-14
Донецька
22-24
612-668
19-21
14-15
Запорізька
19-21
634-700
17-19
6-7
Кіровоградська
27-29
917-985
24-26
14-15
Луганська
19-21
275-304
17-19
29-33
Миколаївська
21-23
681-746
17-19
8-9
Одеська
25-27
739-800
20-22
27-30
Херсонська
20-22
438-482
17-19
8-9
ЛІСОСТЕП
Вінницька
25-27
526-568
23-25
24-26
Київська
33-35
545-578
26-28
66-71
Полтавська
27-29
784-842
23-25
31-33
Сумська
25-27
532-575
22-24
91-100
Тернопільська
23-25
257-279
19-21
25-27
Харківська
27-29
909-976
23-25
21-23
Хмельницька
24-26
409-444
21-23
50-55
Черкаська
29-31
655-700
26-28
21-22
Чернівецька
21-23
46-51
17-19
5-6
ПОЛІССЯ
Волинська
26-28
92-99
20-22
69-75
Житомирська
24-26
183-198
19-21
106-117
Закарпатська
26-28
7-8
20-22
8-9
Івано-Франківська
26-28
52-56
19-21
11-12
Львівська
24-26
67-72
20-22
59-65
Рівненська
26-28
150-162
22-24
71-77
Чернігівська
24-26
219-237
20-22
150-165
  Величина і якість врожаю залежить від строків і способів збирання. З метою максимального скорочення втрат зерна необхідно визначити по кожному полю термін збирання, спосіб збирання та типи застосовуваної техніки. При цьому необхідно враховувати агробіологічні властивості культур і сортів, їх здатність до втрат на останніх етапах органогенезу, агрометеорологічні умови, стан посівів та технічне і організаційне забезпечення жнив. Для визначення строків і способів збирання ярого ячменю слід дотримуватися таких вимог: - сорти першого агротипу найбільш чутливі до втрат сухих речовин і погіршення якості зерна внаслідок „стікання”, збирати в першу чергу до середини воскової стиглості, на 5-6 днів раніше інших, переважно роздільним способом; - сорти другого агротипу з коротким періодом переходу від воскової до повної стиглості найбільш доцільно збирати однофазним способом з настанням повної стиглості, але у разі вимушеного збирання роздільним способом (підсів трав, забур’яненість посіву) скошування у валки треба розпочинати із середини фази воскової стиглості; - сорти третього агротипу збирають прямим комбайнуванням, в умовах посухи збирають роздільним способом, щоб уникнути „запалення” зерна. Особливу увагу слід приділити насінницьким посівам. Ячмінь відзначається підвищеною ламкістю колоса, тому доцільно мотовила наростити еластичними ременями. Особливу увагу слід звернути на тривалість жнив, адже лише внаслідок їх розтягнутості можна втратити значну частину врожаю (від 10% при запізненні на 10 діб до 45% при розтягнутості жнив на період понад 20 діб).   Горох   Стан посівів. Сівба гороху в областях Степу розпочалася в кінці березня – першій декаді квітня, в Лісостепу та Поліссі – в кінці першої – на початку другої декад квітня, що на 7-10 днів пізніше в порівнянні з минулим роком. В ранні та оптимальні строки було посіяно 38%, в допустимі – 42%, в пізні – 20% прогнозованих площ гороху, в 2005 році відповідно – 54%; 38%; 8%. На переважній частині території країни зволоження посівного шару ґрунту було сприятливе для сівби гороху. В наслідок дефіциту опадів в другій декаді квітня у південних областях (особливо Херсонська та АР Крим) 0-5 см шар ґрунту під кінець декади був слабо зволожений, місцями сухий, що ускладнило проростання насіння та формування конуса наростання (1-й етап органогенезу). У гороху відмічалося проростання зерна, а на ранніх посівах південних областей з’явилися сходи. У третій декаді квітня в наслідок нестачі опадів в більшості областей, наявності суховійних явищ та заморозків агрометеорологічні умови ускладнилися для росту і розвитку гороху, що негативно вплине на формування квіткових горбочків та закладання суцвіть (ІІІ –ІV етапи органогенезу). У третій декаді квітня тривала сівба гороху, на ранніх посівах південних областей розпочалось листоутворення. У перші половині першої декади травня за умов помірної теплої сухої вітряної із заморозками погоди спостерігалися малосприятливі умови для росту і розвитку гороху. Після дощів, що значно покращили зволоження ґрунту та підвищенням температури повітря умови вегетації покращилися. Під горохом запаси продуктивної вологи знаходилися на рівні оптимальних значень. На окремих полях північних, південних та східних областей в орному шарі ґрунту знаходилося 12-20, а у метровому – 80-120мм продуктивної вологи. Горох на ранніх посівах у південних областях знаходився у фазі третього справжнього листка. На решті території країни у нього з’явилися сходи, на пізніх посівах відбувалося проростання зерна. Погодні умови другої половини травня (випадання опадів та прохолодна погода) дещо затримали ріст рослин та збільшили тривалість періоду 3-й листок – з’явлення суцвіть. Під горохом запаси продуктивної вологи знаходилися на рівні достатніх значень як в орному, так і в метровому шарах ґрунту. На кінець другої декади травня у гороху тривало листоутворення, на ранніх посівах південної та центральної частини України почалося утворення суцвіть. Висота рослин 7-16 см, на кращих посівах до 28 см. Забур’яненість посівів на площах, де проведено досходове і після сходове боронування, переважно слабка, а на площах, де воно не проведено і не застосовувались гербіциди – середня та сильна. Стан посівів добрий та задовільний. Прогноз розвитку. Масове цвітіння гороху, при оптимальних строках сівби, передбачається в областях Степу в кінці травня – на початку червня, в Лісостепу і Поліссі – в першій декаді червня, при допустимих і пізніх строках сівби – відповідно на 4-5 і 9-12 днів пізніше. Дозрівання гороху в Степу, при масових строках сівби, прогнозується в третій декаді червня – на початку липня, в Лісостепу і Поліссі – в кінці першої - другій декаді липня, табл.7 Таблиця 7. Прогноз дат настання фаз розвитку гороху при оптимальних строках сівби
Зона, область
З’явлення суцвіть
Прогноз
Цвітіння
Дозрівання
СТЕП
 
 
 
АР Крим
19.05
28.05
23.06
Дніпропетровська
23.05
31.05
29.06
Донецька
25.05
2.06
2.07
Запорізька
21.05
30.05
26.06
Кіровоградська
24.05
1.06
1.07
Луганська
27.05
4.06
3.07
Миколаївська
20.05
29.05
25.06
Одеська
19.05
28.05
26.06
Херсонська
20.05
28.05
23.06
ЛІСОСТЕП
 
 
 
Вінницька
28.05
7.06
11.07
Київська
28.05
7.06
9.07
Полтавська
26.05
4.06
7.07
Сумська
31.05
10.06
13.07
Тернопільська
31.05
11.06
16.07
Харківська
28.05
6.06
8.07
Хмельницька
30.05
10.06
14.07
Черкаська
27.05
5.06
7.07
Чернівецька
31.05
10.06
14.07
Очікувані агрометеорологічні умови в червні-липні сприятимуть інтенсивному росту стебла, утворенню листового апарату. Зумовлять посилений розвиток кореневої системи. Погодні умови для вегетації гороху в цьому році прогнозуються дещо кращими ніж в минулому році. Індекс їх оцінки в Україні очікується 1,06 проти 1,01 у 2005 році, табл.8 На переважній частині території країни погодні умови в липні внаслідок прогнозованого недобору опадів будуть сприяти вчасному збиранню врожаю гороху. За очікуваних агрометеорологічних умов урожай гороху прогнозується в Степу 17,5-19,5 ц/га, у Лісостепу – 21,3-23,3 ц/га, по Україні – 19,7-21,7 ц/га, а валовий збір при збиральній площі 341 тис.га становитиме 0,67-0,74 млн.т. Таблиця 8. Індекси сприятливості агрометеорологічних умов вегетації та прогноз урожайності і валових зборів гороху у 2006 році.
Зона, область
Індекси сприятливості
Прогноз врожаю ц/га
Валовий збір, тис.т.
Квітень
Травень
Червень
Липень
СТЕП
 
 
 
 
 
 
АР Крим
1,02
1,08
1,08
1,06
15-17
1-1
Дніпропетровська
1,03
1,09
1,10
1,09
19-21
42-46
Донецька
1,05
1,07
1,09
1,07
16-18
22-25
Запорізька
1,03
1,04
1,06
1,05
17-19
16-18
Кіровоградська
1,01
1,06
1,07
1,06
18-20
40-44
Луганська
1,02
1,05
1,06
1,04
17-19
6-7
Миколаївська
1,01
1,04
1,05
1,04
16-18
20-23
Одеська
1,02
1,05
1,06
1,05
18-20
83-92
Херсонська
1,04
1,06
1,07
1,05
15-17
8-9
По зоні
1,03
1,06
1,07
1,06
17,5-19,5
238-265
ЛІСОСТЕП
 
 
 
 
 
 
Вінницька
1,04
1,08
1,09
1,08
20-22
52-57
Київська
1,05
1,06
1,08
1,06
25-27
74-80
Полтавська
1,02
1,05
1,06
1,05
20-22
46-50
Сумська
1,03
1,08
1,09
1,08
20-22
33-36
Тернопільська
1,04
1,04
1,05
1,03
22-24
32-35
Харківська
1,04
1,06
1,07
1,06
20-22
34-38
Хмельницька
1,01
1,03
1,04
1,02
21-23
50-55
Черкаська
1,02
1,07
1,09
1,07
21-23
79-86
Чернівецька
1,03
1,06
1,07
1,04
18-20
2-2
По зоні
1,03
1,06
1,07
1,05
21,3-23,3
402-439
По Україні
1,03
1,06
1,07
1,06
19,7-21,7
672-741
  Рекомендації: В прогнозованих агрометеорологічних умовах основні агротехнічні заходи повинні бути спрямовані на боротьбу з шкідниками, хворобами гороху, своєчасне і якісне збирання врожаю.   При появі захворювань рослин аскохітозом, сірою гниллю, іржею, посіви гороху необхідно обробити рекомендованими фунгіцидами.   Збирання гороху доцільно починати, коли пожовтіє 50% бобів з таким розрахунком, щоб основну масу його зібрати у фазі пожовтіння 75-80% бобів. У цей період боби гороху найбільш стійкі проти розтріскування і осипання зерна, формується найбільший урожай.   Раннє скошування призводить до зменшення маси 1000 насінин за рахунок великої кількості невизрілих насінин, а пізнє збирання пов’язане з втратами повноцінного зерна нижніх бобів.   Кращий спосіб збирання гороху в усіх зонах України – роздільний (двофазний), який значно зменшує втрати зерна, підвищує виробіток комбайна на 25-30%. В першу чергу необхідно збирати забур’янені, полеглі посіви та насіннєві ділянки і закінчити косіння протягом 3-4 днів, використавши жатки та косарки.   Для збирання врожаю слід застосовувати груповий метод використання машин на одному полі.   Підбирання і обмолот валків гороху почати на 2-4-й день після скошування і підсихання основної маси при вологості зерна 16-19% і закінчити протягом 2-3 днів. Підбирати валки під час обмолоту краще полотняно-транспортними підбирачами з обладнаним шнеком жатки гумовими лопатями.   Обмолочувати горох необхідно на зниженій швидкості руху комбайнів і обертах барабана не більше 400-500 за хвилину та збільшивши молотильні зазори між барабанами і декою.   За очікуваної сухої погоди широко застосовувати пряме комбайнування на незабур’янених посівах неосипаючих і низькостебельних рослин гороху при дозріванні 90-100% рослин і вологості зерна 20-25%.   Втрати зерна при скошуванні гороху не повинні перебільшувати за жатками 1,5%, за косарками з валкоутворюючими пристроями – 1%, за підбирачами і молотаркою комбайна відповідно - 1,0-2,5%.   В комплексі з збиранням врожаю одночасно потрібно збирати і скиртувати солому, полову з тим, щоб своєчасно готовити площі під озимину.   Слідом за обмолотом потрібно провести негайну очистку, сортування і сушіння зерна до вологості 14-15%, а також здійснити сортозаміну на кращі районовані сорти   Недопустимо зберігати неочищене і вологе насіння навіть протягом однієї доби, воно швидко самозігрівається і втрачає біологічні властивості та схожість.   Засипати насіннєвий матеріал на зберігання тільки після аналізу на зараження гороховим зерноїдом, при наявності якого, провести фумігацію партій зерна.   Доцільно провести повітряно-теплову обробку зерна, що забезпечить знищення збудників хвороб аскохітозу, бактеріозу, фузаріозну, пероноспорозу та підвищить схожість насіння.     Кукурудза     Стан. Нестійка прохолодна погода протягом квітня і травня цього року призвела до значної затримки сівби зернової кукурудзи в усіх грунтово-кліматичних зонах України. Станом на 29.05 вона посіяна на площі 2012,2 тис. га або 94% до прогнозу.   Найбільше відстали з посівом кукурудзи на кінець травня Запорізька (57% до прогнозу), Херсонська (75%), Кіровоградська (78%) і Миколаївська (83%) області. В оптимальні строки цього року посіяли її в Україні лише на 63% прогнозованої площі, проти 70% на цей час у минулому році.   Найбільші площі зернової кукурудзи посіяли господарства Дніпропетровської (255 тис. га), Полтавської (221 тис. га), Одеської (180 тис. га) та Черкаської (155 тис. га) областей.   Значне зниження середньодобових температур протягом травня призвело до збільшення періоду "посів - сходи" на 3-5 днів та до більш інтенсивного заростання посівів бур’янами.   Незважаючи на значний весняний недобір сум активних температур, на площах кукурудзи посіяних на початку оптимальних строків вже в другій декаді травня відмічалося з’явлення сходів, а в кінці цього місяця настання фаз 3-5 листків. На площах посіяних у другій і третій декадах травня та в кінці цього місяця відбувалося проростання насіння та з’явлення сходів. Внаслідок істотного зниження середньодобових температур та обмеженість весняних сонячних днів протягом травня майже в усіх регіонах відмічалося відставання в рості і розвитку посівів кукурудзи проти середньобагаторічних даних. Прогноз. Показники індексів прогнозу сприятливості агрометеорологічних умов, представлені в таблиці 9, свідчать, що у червні і липні цього року в усіх грунтово-кліматичних зонах для кукурудзи очікуються погодгі умови близькі до середньобагаторічних. При нормі одиниця показники індексів передбачаються: по зоні Степу в червні 1.09  і в липні 1.08; в Лісостепу відповідно - 1.09 та 1.09 і в Поліссі 1.08 та 1.10 при середньому по Україні відповідно 1.09 і 1.09. Значних погрішень погоди протягом червня і липня в розрізі областей не передбачається. Завдяки істотному підвищенню середньодобових температур повітря, яке очікується у червні і липні, дефіцит у забезпеченні посівів сумами активних температур, що виник у травні, значно зменшиться. Протягом червня він ще відмічатиметься, а в липні суми температур > 100 С в усіх зонах вже перевищать норму на 50-950С. Протягом липня, який вважається найбільш впливовим на урожай кукурудзи в більшості областей очікується задовільне забезпечення посівів опадами. Деяке зменшення опадів проти норми відмічатиметься лише в Кіровоградській (89% до норми), Миколаївській (90%), Київській (92%) і Одеській (93%) областях. Таблиця 9 Прогноз індексів сприятливості агрометеорологічних умов для посівів зернової культури у 2006 р.
Зона,
область
Індекси
Травень
(факт)
Червень
(прогноз)
Липень
(прогноз)
СТЕП
 
 
 
АР Крим
1,06
1,09
1,08
Дніпропетровська
1,06
1,11
1,09
Донецькая
1,06
1,10
1,09
Запорізька
1,05
1,10
1,08
Кіровоградська
1,07
1,11
1,08
Луганська
1,05
1,09
1,09
Миколаївська
1,05
1,09
1,07
Одеська
1,04
1,07
1,07
Херсонська
1,05
1,09
1,08
По зоні
1,05
1,09
1,08
ЛІСОСТЕП
 
 
 
Вінницька
1,07
1,08
1,09
Київська
1,10
1,09
1,08
Полтавская
1,08
1,10
1,10
Сумська
1,10
1,08
1,07
Тернопільська
1,10
1,08
1,10
Харьківська
1,06
1,10
1,09
Хмельницька
1,09
1,08
1,11
Черкаська
1,06
1,12
1,09
Чернівецька
1,09
1,10
1,10
По зоні
1,08
1,09
1,09
ПОЛІССЯ
 
 
 
Волинська
1,04
1,08
1,10
Житомирська
1,04
1,07
1,10
Закарпатська
1,04
1,08
1,11
Ивано-Франківська
1,02
1,10
1,11
Львівська
1,04
1,09
1,10
Рівенська
1,04
1,08
1,10
Чернігівська
1,04
1,08
1,09
По зоні
1,04
1,08
1,10
По Україні
1,06
1,09
1,09
  Прогноз дат настання основних фаз розвитку кукурудзи протягом червня і липня представлено в таблиці 10. З її даних видно, що при оптимальних строках сівби кукурудзи фаза 11 листків відмічатиметься: в середньому по зоні Степу 21.06, Лісостепу - 27.06, Поліссі - 01.07 і по Україні - 26,06. Цього року в усіх зонах вона настане на 3-5 днів пізніше багаторічних строків. З’явлення волотей в розрізі зон відповідно очікується 14.07; 20.07; 22.07 і по Україні 18.07, що пізніше норми на 3-4 дні, а цвітіння качана може настати 25.07; 30.07 і 03.08 при середньому по Україні - 29.07 теж на 3-4 дні пізніше. Таблиця 10. Прогноз дат настання фаз розвитку кукурудзи при оптимальних строках початку сівби
Зона, область
11-й лист
З’явлення волотей
Цвітіння качана
СТЕП
 
 
 
АР Крим
18.06
12.07
22.07
Дніпропетровська
22.06
14.07
25.07
Донецька
23.06
15.07
26.07
Запорізька
20.06
13.07
24.07
Кіровоградська
23.06
15.07
25.07
Луганська
24.06
16.07
26.07
Миколаївська
22.06
15.07
26.07
Одеська
22.06
15.07
24.07
Херсонська
19.06
13.07
24.07
По зоні
21.06
14.07
25.07
ЛІСОСТЕП
 
 
 
Вінницька
26.06
19.07
30.07
Київська
27.06
20.07
31.07
Полтавська
24.06
18.07
29.07
Сумська
28.06
19.07
31.07
Тернопільська
02.07
23.07
04.08
Харківська
24.06
18.07
28.07
Хмельницька
30.06
21.07
02.08
Черкаська
24.06
19.07
29.07
Чернівецька
23.06
19.07
28.307
По зоні
27.06
20.07
30.07
ПОЛІССЯ
 
 
 
Волинська
05.07
24.07
07.08
Житомирська
03.07
22.07
04.08
Закарпатська
20.06
18.07
28.07
Івано-Франківська
02.07
22.07
02.08
Львівська
05.07
25.07
08.08
Рівненська
03.07
22.07
05.08
Чернігівська
27.06
20.07
31.07
По зоні
01.07
22.07
03.08
По Україні
26.06
18.07
29.07
  Виходячи з прогнозу агрометеорологічних умов на червень і липень стану посівів та очікуваних дат розвитку кукурудзи передбачається, що площа її збирання на зерно цього року становитиме 1,9 млн. га при середньому урожаї по Україні 35-37 ц/га, що забезпечить валовий збір зернової кукурудзи від 6,6 до 7,0 млн. тонн - таблиця 11.   Таблиця 11. Прогноз урожаїв та валових зборів зерна кукурудзи у 2006 р.
Зона, область
Прогноз урожаю зерна, ц/га
Прогноз валових зборів зерна (тис.тонн)
СТЕП
 
 
АР Крим
26-28
18,0-20,0
Дніпропетровська
33-35
808,5-857,5
Донецька
29-31
290,0-310,0
Запорізька
24-28
144,0-156,0
Кіровоградська
36-38
540,0-570,0
Луганська
25-27
150,0-162,0
Миколаївська
27-29
216,0-232,0
Одеська
27-29
459,0-493,0
Херсонська
26-28
78,0-84,0
По зоні
28-30
2535,6-2716,0
ЛІСОСТЕП
 
 
Вінницька
40-42
480,0-504,0
Київська
42-44
336,0-352,0
Полтавська
37-39
780,7-822,9
Сумська
33-35
99,0-105,0
Тернопільська
37-39
148,0-156,0
Харківська
31-33
263,5-280,5
Хмельницька
37-39
148,0-156,0
Черкаська
42-44
630,0-660,0
Чернівецька
44-46
264,0-276,0
По зоні
38-40
3109,9-3273,1
ПОЛІССЯ
 
 
Волинська
35-37
7,0-7,5
Житомирська
37-39
66,6-70,2
Закарпатська
42-44
128,0-132,0
Івано-Франківська
39-41
97,5-102,5
Львівська
43-45
64,5-67,5
Рівненська
35-37
28,0-29,8
Чернігівська
41-43
348,5-365,5
По зоні
39-41
711,1-747,7
По Україні
35-37
6658,5-7038,7
  Рекомендації. Особливості догляду за посівами кукурудзи залежать від рівня їх засміченості бур’янами, забезпеченості гербіцидами, ступеню ущільнення верхнього шару грунту, фаз розвитку, стану посівів, густоти рослин та фаз розвитку. При інтенсивних технологіях система догляду за посівами кукурудзи включає 1-2-х разове внесення гербіцидів, 1-2 досходові та післясходові боронування, 1-2 міжрядні культивації, а при недостачі поживних речовин в грунті також і підживлення посівів легкорозчинними мінеральними добривами та обприскування регуляторами росту рослин. В зв’язку з прохолодною весняною погодою цього року найбільш негативний вплив на урожай кукурудзи можуть мати бур’яни, які знижують її продуктивність до 20-30%. За даними передового досвіду найбільш ефективним заходом очистки посівів від бур’янів є застосування гербіцидів, серед яких кращими визнані Базис, Майстер і Тітус. Ці гербіциди при порівняно малих дозах можна застосовувати як при допосівному, післяпосівному, так і післясходовому внесенні проти однорічних і багаторічних бур’янів. Важливо, що гербіцидами Тітус, Майстер, Пріма і Хармоні посіви кукурудзи можна обприскувати навіть у фазах 6-7, а новим швейцарським гербіцидом Мілагро у фазі 10 листків. При відсутності гербіцидів більше уваги приділяють механічним засобам очищення посівів кукурудзи від бур’янів за допомогою боронувань і культивацій. Боронування здебільшого починають через 6-8 днів після сівби і припиняють за 3-4 дні до з’явлення сходів. Післясходові боронування проводять у фазах кукурудзи 2-3 і 4-5 листків. Вони найбільш ефективні в той час, коли бур’яни знаходяться у фазі проростків або так званих "білих ниточок". Для цих боронувань найдоцільніше використовувати середні зубові борони ЗБС-1,0 із скошеними гранями зубів вперед. Боронування проводять поперек або по діагоналі до напрямку рядків при швидкості руху агрегату не більше 4-5 км на годину. Міжрядні культивації найбільш ефективні у фазах 5-6 і 8-10 листків. При першому міжрядному обробітку культиватори обладнують лапами -бритвами та стрільчастими між ними. Для обробітку смуг поблизу рядків на культиваторах встановлюють рядкові прополювальні борінки КРН-38. При другому міжрядному обробітку на цих культиваторах замість пружинних борінок встановлюють лапи-загортачі для присипання сходів бур’янів біля рядків рослин землею. При недостатньому забезпеченні посівів кукурудзи поживними речовинами їх підживлюють легкорозчинними мінеральними добривами в період вегетації. Недостачу в окремих елементах живлення орієнтовно визначають по зовнішньому вигляду рослини. Пожовтіння листя кукурудзи з відмиранням нижніх листків свідчить про недостачу азоту в грунті. Пожовтіння листя з відмиранням кінчиків верхніх листків є ознакою калійного голодування. З’явлення антоцінового відтінку на листках з відмиранням їх верхівок свідчить про недостачу фосфору. В залежності від цього посіви підживлюють аміачною селітрою, нітроамофоскою, амофосом чи гранульованим суперфосфатом з розрахунку 10-20 кг діючої речовини одного або кожного з основних елементів живлення на гектар. Для цього просапні культиватори обладнують лапами-долотами з тукопроводами. За допомогою їх гранульовані добрива заробляють у вологий шар грунту на відстані 15-25 см від рядків. Підживлення посівів кукурудзи найбільш ефективне у фазах 4-5 і 8-10 листків при достатніх запасах вологи в грунті. При локальному підживленні окупність міндобрив, порівняно з розкидним способом, зростає в 1,5-2,0 рази. Прирости зерна кукурудзи при такому підживленні становлять 5-7 ц/га. Результатами досліджень і передовим досвідом доведено, що важливим резервом підвищення врожайності кукурудзи є обприскування посівів регуляторами росту рослин (біостимуляторами) у фазах 6-10 листків, зокрема Емістимом С або Зеастимуліном з розрахунку 10-15 мл/га. За даними широких досліджень цей захід посилює стійкість посівів до несприятливих погодних умов і хвороб, прискорює достигання зернової кукурудзи на 5-7 днів та підвищує урожай на 12-17% при окупності витрат приростами урожаїв у десятки разів. Соняшник   Стан посівівСівбу соняшнику в областях товарного виробництва розпочали в кінці другої – третій декаді квітня, що в межах середньо-багаторічних строків. Сівба соняшнику проходила не ритмічно, була розтягнута. Станом на 26 квітня було засіяно 731тис.га (23%), на 28 квітня – 980тис.га (31%), на 4 травня – 1664тис.га (53%), на 12 травня – 2389тис.га (76%), на 29 травня – 3356тис. га (107%) В минулому році на цю дату було посіяно 2960тис.га (107%). В оптимальні строки посіяно 39%, в допустимі – 40%, в пізні – 28%. Станом на 20 квітня запаси продуктивної вологи в більшості областей під соняшником знаходилося на рівні оптимальних значень для проростання насіння. Задовільне зволоження ґрунту у метровому та орному шарі ґрунту відмічалось в окремих площах південних та східних областей (Херсонська та АР Крим). У третій декаді квітня спостерігалась помірно тепла, у східній частині – прохолодна погода. В наслідок нестачі опадів та наявності суховійних явищ ускладнило процес проростання насіння та одержання оптимальної густоти сходів. Впродовж декади тривала сівба соняшнику, на ранніх посівах відмічалися сходи. У більшості днів першої декади травня переважала суха помірно тепла погода. В останні дні декади пройшли рясні дощі по всій території країни. Під соняшником запаси продуктивної вологи знаходилися на рівні достатніх. Впродовж декади тривала сівба соняшнику, на засіяних площах відмічалися сходи та утворення другої пари справжніх листків. У другій половині травня прохолодна та з опадами погода в більшості областей країни уповільнила ріст рослин та збільшила тривалість періоду сходи – 2-га пара справжніх листків. Низькі нічні температури були несприятливими для росту і розвитку соняшнику. Під соняшником запаси орного та метрового шарів ґрунту залишались на рівні оптимальних значень. Забур’яненість посівів на площах, де проведене досходове і післясходове боронування, переважно слабка, а на площах де воно не проведено і не застосовувались гербіциди – середня і сильна. Стан посівів оптимальних строків сівби добрий, допустимих і пізніх – задовільний. Прогноз розвитку. Прогнозовані агрометеорологічні умови в червні-липні сприятимуть інтенсивному росту стебла і утворенню листового апарату, зумовлять посилений розвиток кореневої системи. Розрахунковий індекс сприятливості метеорологічних умов при вирощуванні соняшника в областях Степу і Лісостепу очікується вище середньо багаторічних показників – відповідно 1,08-1,10 і 1,09-1,10, табл.12. Таблиця 12. Індекси сприятливості агрометеорологічних умов та прогноз урожайності і валових зборів соняшнику у 2006 році.
Зона, область
Індекси сприятливості
Урожайність, ц/га
Валовий збір, тис.т.
Травень
Червень
Липень
СТЕП
 
 
 
 
 
АР Крим
1,08
1,09
1,05
7-8
23-26
Дніпропетровська
1,08
1,11
1,08
11-12
465-508
Донецька
1,07
1,12
1,10
13-14
403-434
Запорізька
1,05
1,10
1,08
11-12
491-535
Кіровоградська
1,06
1,08
1,08
13-14
369-398
Луганська
1,07
1,13
1,12
10-11
276-304
Миколаївська
1,05
1,09
1,07
11-12
363-396
Одеська
1,06
1,10
1,08
11-12
300-328
Херсонська
1,07
1,09
1,05
8-9
230-259
По зоні
1,07
1,10
1,08
11-12
2920-3188
ЛІСОСТЕП
 
 
 
 
 
Вінницька
1,08
1,09
1,10
11-12
84-91
Київська
1,07
1,10
1,11
13-14
40-43
Полтавська
1,06
1,08
1,10
13-14
191-206
Сумська
1,05
1,09
1,09
9-10
31-34
Тернопільська
1,05
1,09
1,10
10-11
3-4
Харківська
1,04
1,10
1,11
11-12
287-313
Хмельницька
1,05
1,08
1,11
8-9
5-6
Черкаська
1,08
1,11
1,10
13-14
144-155
Чернівецька
1,07
1,10
1,11
11-12
11-12
По зоні
1,06
1,09
1,10
12-13
796-864
По Україні
1,06
1,10
1,09
11-12
3691-4027
  Агрометеорологічні ресурси в цілому для вирощування соняшнику очікуються кращими від минулого року. Індекс їх оцінки в Україні прогнозується 1,09 проти 1,00 у 2005 році. В критичний період щодо вологи – від початку утворення кошика до цвітіння соняшнику, червень і липень передбачаються переважно сприятливими для більшості областей товарного виробництва культури, що позитивно вплине на формування пиляків та інших органів генеративного розвитку. Настання фази утворення кошика, при оптимальних строках сівби, очікується в Степу в другій, в Лісостепу в третій декаді червня, табл. 13. Масове цвітіння, при оптимальних строках посіву, передбачається в другій-третій декадах липня. При допустимих і пізніх строках сівби цвітіння соняшнику очікується відповідно на 5-6 і 10-13 днів пізніше. Прогнозовані агрометеорологічні умови літнього вегетаційного періоду для соняшнику і за їх раціонального використання можуть забезпечити врожай в країні в межах 11-12 ц/га, а валовий збір насіння - 3,7-4,0 млн. т. Таблиця 13 Прогноз дат настання фаз розвитку соняшнику при оптимальних строках сівби
Зона, область
2-га пара справжніх листків
Прогноз
Утворення кошика
Цвітіння
СТЕП
 
 
 
АР Крим
9.05
10.06
4.07
Дніпропетровська
16.05
17.06
16.07
Донецька
17.05
19.06
18.07
Запорізька
15.05
16.06
15.07
Кіровоградська
14.05
17.06
16.07
Луганська
17.05
18.06
18.07
Миколаївська
13.05
16.06
14.07
Одеська
13.05
13.06
13.07
Херсонська
12.05
12.06
12.07
ЛІСОСТЕП
 
 
 
Вінницька
17.05
17.06
18.07
Київська
18.05
21.06
20.07
Полтавська
19.05
22.06
17.07
Сумська
26.05
25.06
28.07
Тернопільська
22.05
26.06
26.07
Харківська
21.05
23.06
21.07
Хмельницька
24.05
27.06
26.07
Черкаська
18.05
20.06
22.07
Чернівецька
16.05
19.06
18.07
  Рекомендації. В очікуваних погодних умовах основні агротехнічні заходи повинні бути спрямовані на збереження вологи в ґрунті, боротьбу з бур’янами, шкідниками і хворобами.  При гербіцидній технології на сильно забур’янених посівах однорічними злаковими бур’янами провести обприскування по вегетуючій культурі у фазі 2-4 листків бур’янів гербіцидами фюзіладом Супер 125 EC, к.е. (1,0-2,0 л/га); шогуном 100 EC, к.е. (0,6-0,8 л/га). На дуже забур’янених посівах багаторічними злаковими (за висоти бур’янів 10-15 см) обробити цими гербіцидами з підвищеною нормою витрати їх – фюзіладом Супер 125 EC, к.е. (2,0-3,0 л/га), шогуном 100 EC, к.е. (1,0-1,2 л/га).   При безгербіцидній технології пізніх строках сівби, у фазі 2-3-х пар справжніх листків провести післясходове боронування посівів у поперек рядків на малій швидкості агрегату (4-5 км/год) у денні години, коли спаде тургор рослин.   Посіви по плоскорізному зябу боронувати голчастими боронами БИГ-3 в агрегаті з гусеничними тракторами.   При вологості верхнього шару ґрунту до 18% краще застосовувати легкі борони, а при більшій вологості – середні.   В зв’язку з вимиванням поживних речовин в нижні шари ґрунту доцільно провести підживлення рослин повним мінеральним добривом у дозі N20P30K30  кг/га.   Для нагромадження вологи і поживних речовин в ґрунті, а також для знищення бур’янів необхідно провести перше міжрядне розпушення культиваторами КРН-4,2, або КРН-5,6 з використанням прополювальних борінок КРН-38 або ротаційних дисків КРН-28.   На сильно засмічених багаторічними бур’янами поля через два тижні після першого розпушення провести другий міжрядний обробіток.   На полях, де пізні бур’яни систематично знищуються восени в системі поліпшеного зябу, досить одного розпушування міжрядь.   Для присипання бур’янів в рядку культиватори обладнати загортачами КРН-52, КРН-53.   При недостатній кількості опадів глибину розпушення зменшити до 5 -6 см. У Степу доцільно застосувати в міжряддях відносно мілке (6-8 см) розпушування ґрунту.   На насіннєвих посівах перед цвітінням доцільно видалити рослини, уражені пероноспорозом, сірою, білою гнилями. При появі ураження соняшника новою для України хворобою – фомопсисом, необхідно посіви обприскати фунгіцидом корбель, к.с. (0,8 л/га). З числа багатоїдних шкідників на Півдні країни найбільшою загрозою може бути сарана. При появі її слід своєчасно обробити посіви рекомендованими препаратами. У південних районах Степу на зрошуваних землях необхідно провести 1-2 вегетаційних поливів. Перед початком цвітіння для нормального запилення на посіви соняшника вивезти пасіки з розрахунку одну-півтори бджолосім’ї на кожний гектар, що підвищить врожай насіння на 30-50%.   Цукрові буряки.     Стан посівів. Інтенсивне наростання тепла в другій половині квітня сприяло проведенню підготовки грунту та сівби цукрових буряків у всіх регіонах країни. Лише у західному регіоні дощова погода стримувала темпи проведення польових робіт (на полях ще спостерігалися застої води).   Проте період сівби у більшості областей був дуже розтягнутим і тривав в окремих господарствах до кінця травня.  При загальній посівній площі 785 тис.га в оптимальні строки було посіяно лише 3% прогнозних площ проти 20% 2005 року.   В цілому в господарствах України на прогнозованій площі в оптимальні та допустимі строки посіяно цукрових буряків 36%, в тому числі в Степу – 54%, Лісостепу – 28%, на Поліссі – 27 %, тоді як у 2005 році темпи сівби були значно вищими і становили 53%. (рис.2). Очевидно із-за неврахованих оптимальних строків сівби посів цукрових буряків було проведено зі значним запізненням.   Запаси продуктивної вологи в орному (0-20 см) шарі грунту в період оптимальних та допустимих строків сівби на площах під сівбу цукрових буряків ще знаходились на рівні добрих – 21-40 мм. На окремих полях північних та західних областей орний шар ґрунту зволожений надмірно - 40-55 мм. Пізніше нестача опадів, особливо в Кіровоградській, Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській областях, що склала 40-60 %, та наявність суховійних явищ негативно вплинули на проведення сівби і появу сходів на посівах допустимих та пізніх строків.   Погодні умові другої декади травня були, в основному сприятливими для вегетації культури . Ефективні дощі на переважній частині території упродовж декади створили умови для вологозабезпечення, лише у східний частині країни та прилеглих до еї районів центральних областей, де опадів випало менше норми, вологозабезпечення посівів майже не змінилося.   За наявних умов на посівах цукрових буряків помітна різноманітна строкатість посівів за густотою, фазами їх розвитку та пошкодженням хворобами і шкідниками (довгоносиками, блішками, попелицею), особливо на посівах пізніх строків сівби. Станом на 30 травня виділяються такі категорії посівів.   Добрі посіви (оптимальних строків сівби, 3%). Індекс оцінки сприятливості агрометеорологічних умов вище 1.06. В рослин утворилося 4-5 пар справжніх листків, а на окремих площах розпочався ріст кореня, густота посівів після формування становить більше 86 тис. рослин на гектар, забур’яненість – 20%. За сприятливих умов подальшої вегетації вони здатні забезпечити оптимальні прирости коренеплоду, а продуктивність їх очікується в межах 280-320 ц/га.   Посіви належного технологічного забезпечення, за якими проводиться відповідний догляд та виконуються вимоги сучасних технологій, здатні сформувати продуктивність 400-500 ц/га.   Задовільні посіви (допустимих строків сівби, 33 %). Індекс оцінки сприятливості агрометеорологічних умов 1,03-1,05. В рослин утворилося 2-3 пари справжніх листків, густота 80-85 тис/га, забур’яненість середня, здатні сформувати врожай в межах 230-270 ц/га.   Пригнічені посіви ( пізніх строків сівби, 44%).Індекс оцінки сприятливості агрометеорологічних умов 0,99-1,01 рослин утворилась перша пара справжніх листків та появились сходи, густота 76-79 тис. на гектар. Можна очікувати врожай не вище 180-220 ц/га.    Незадовільні посіви (пізніх строків сівби). Індекс оцінки сприятливості агрометеорологічних умов нижче 0,98. Густота їх – 66-75 тис. рослин на гектар, забур’яненість  50-60%, мають низьку потенційну продуктивність.   Прогноз розвитку. Згідно з прогнозом погоди, у червні відбуватиметься прискорений ріст рослин. На переважній частині площ з оптимальними строками сівби початок росту коренеплоду очікується в кінці третьої декади травня – на початку першої червня, при допустимих строках – в кінці першої декади червня, а з пізніми строками – в другій декаді червня (табл.14). Таблиця 14 Настання фаз розвитку цукрових буряків у 2006 році в оптимальні строки сівби
 
Зона, область
 
Факт
Прогноз
1 пара
спр. листків
2 пара
 спр. листків
3 пара
 спр. листків
Початок росту
коренеплоду
СТЕП
 
 
 
 
Дніпропетровська
1.05
9.05
16.05
25.05
Кіровоградська
2.05
10.05
17.05
25.05
Миколаївська
30.04
8.05
15.05
24.05
Одеська
30.04
8.05
15.05
24.05
По зоні 
1.05
9.05
16.05
24.05
ЛІСОСТЕП
 
 
 
 
Вінницька
3.05
10.05
20.05
26.05
Київська
4.05
11.05
21.05
27.05
Полтавська
2.05
9.05
19.05
26.05
Сумська
8.05
14.05
24.05
3.06
Тернопільська
6.05
12.05
22.05
29.05
Харківська
3.05
10.05
18.05
27.05
Хмельницька
5.05
12.05
22.05
28.05
Черкаська
3.05
10.05
20.05
27.05
Чернівецька
2.05
10.05
19.05
26.05
По зоні
4.05
11.05
20.05
28.05
ПОЛІССЯ
 
 
 
 
Волинська
 
15.05
25.05
4.06
Житомирська
9.05
15.05
25.05
3.06
Ів.-Франківська
8.05
14.05
24.05
5.06
Львівська
8.05
14.05
24.05
4.06
Рівненська
9.05
15.05
25.05
3.06
Чернігівська
10.05
16.05
26.05
5.06
По зоні
9.05
15.05
25.05
4.06
По Україні
5.05
12.05
20.05
29.05
  *Початок росту коренеплоду при допустимих строках –в кінці третьої декади травня-на початку першої червня, з пізніми строками – в другій декаді червня.       Індекс оцінки агрометеорологічних умов у даний період становитиме в Степу, Лісостепу та на Поліссі відповідно 0.99; 1,03; 1,05, а в середньому в країні 1,03, що на 1% нижче минулого року .   Середня прогнозована маса коренеплоду на кінець червня досягне в Степу 55 г, Лісостепу та на Поліссі відповідно 43,37, а в середньому по Україні – 41 г, що на 2 грама нижче, ніж у минулому році (табл.15).   Таблиця 15 Прогноз параметрів елементів продуктивності цукрових буряків
Зона, область
Густота рослин,
тис. шт./га
Серед-ньо багато-річна
2006 р.
Cеред-ньо багато-річна
2006
рік
СТЕП
 
 
 
 
Дніпропетровська
77
58
188
205
 
Кіровоградська
83
56
160
196
 
Миколаївська
81
59
203
198
 
Одеська
81
48
173
185
 
По зоні
80
55
182
196
 
ЛІСОСТЕП
 
 
 
 
 
Вінницька
95
40
182
186
 
Київська
92
42
182
195
 
Полтавська
87
48
205
198
 
Сумська
88
30
153
193
 
Тернопільська
97
38
164
189
 
Харківська
82
45
188
188
 
Хмельницька
93
40
159
185
 
Черкаська
93
56
173
208
 
Чернівецька
90
47
162
172
 
По зоні
91
43
175
190
 
ПОЛІССЯ
 
 
 
 
 
Волинська
99
21
143
154
 
Житомирська
97
32
134
152
 
Івано-Франківська
95
37
160
189
 
Львівська
91
22
144
168
 
Рівненська
88
21
147
160
 
Чернігівська
86
30
157
173
 
По зоні
90
27
148
166
 
По Україні
87
41
168
184
 
    Водночас істотно обмежуватиметься продуційний потенціал посівів, їх висока забур‘яненість, особливо зріджених.   У липні в умовах підвищеного режиму ( відхилення середньомісячної температури від норми 1,3 – 1,9 0С в Степу й Лісостепу і на Поліссі від 1,8 до 2,3 0С, та опадами в областях степової зони, які коливатимуться в межах 89-98, а в лісостеповій 90-120, та на Поліссі 95-124 відсотків середніх багаторічних показників), відбуватиметься наростання листя та коренеплодів.   Індекс оцінки агрометеорологічних умов знизиться порівняно з червнем і становитиме по Україні 1,01 (табл.16). Таблиця 16 Індекси оцінки сприятливості агрометеорологічних умов протягом вегетації цукрових буряків на 2006 рік  
 
Зона, область
 
Факт
Прогноз
Квітень
Травень
Червень
Липень
СТЕП
 
 
 
 
Дніпропетровська
1,00
1,01
0,99
0,98
Кіровоградська
0,99
1,01
0,99
0,98
Миколаївська
0,98
1,00
0,98
0,96
Одеська
0,98
1,00
0,98
0,96
По зоні
0,99
1,00
0,99
0,97
ЛІСОСТЕП
 
 
 
 
Вінницька
1,04
1,05
1,03
1,00
Київська
1,05
1,06
1,04
1,02
Полтавська
1,04
1,04
1,03
1,01
Сумська
1,05
1,06
1,04
1,02
Тернопільська
1,04
1,05
1,03
1,01
Харківська
1,03
1,04
1,02
1,01
Хмельницька
1,04
1,06
1,05
1,03
Черкаська
1,06
1,07
1,04
1,02
Чернівецька
0,98
1,03
1,02
1,00
По зоні
1,04
1,05
1,03
1,01
ПОЛІССЯ
 
 
 
 
Волинська
1,05
1,06
1,05
1,04
Житомирська
1,00
1,05
1,04
1,04
Івано-Франківська
1,05
1,06
1,06
1,05
Львівська
1,04
1,05
1,06
1,05
Рівненська
1,02
1,04
1,05
1,04
Чернігівська
1,05
1,06
1,05
1,01
По зоні
1,03
1,05
1,05
1,04
По Україні
1,03
1,04
1,03
1,01
  Найпомітніше пригнічення рослин спостерігатиметься на посівах пізніх строків сівби на легких за механічним складом грунтах з низьким рівнем агротехніки. В кінці липня маса коренеплоду в Степу, Лісостепу та на Поліссі може бути відповідно 196,190,166 грам, що нижче минулорічного показника по Україні на 6 г. В цілому в Україні з урахуванням строків сівби, стану плантацій на травень, прогнозу агрометеорологічних умов на літо, матеріально-технічного забезпечення та організаційно - господарських чинників урожайність цукрових буряків можна очікувати близько 245-265 ц/га, а валовий збір у країні - 19.2-20.8 млн.т. (табл.17 ). Таблиця 17 Прогноз врожайності цукрових буряків на 2006 рік  
Зона, область
Посівна
площа,
тис. га
Врожайність, ц/га
Валовий
збір,
млн. т.
2006 р.)
середня за
2001-
2005 р.р.
2005 р.
Індекс
2006 р.
Прог-
нозна
2006 р.
СТЕП
 
 
 
 
 
 
Дніпропетровська
24,0
197
219
0,98
205-225
0.49-0.53
Кіровоградська
39,4
200
242
0,98
230-250
0.91-0.98
Миколаївська
13,0
183
214
0,96
195-215
0.25-0.27
Одеська
11,3
168
193
0,96
185-205
0.21-0.23
ЛІСОСТЕП
 
 
 
 
 
 
Вінницька
103,2
218
242
1,00
240-260
2.48-2.68
Київська
65,6
258
300
1,02
275-295
1.80-1.93
Полтавська
77,4
213
251
1,01
235-265
1.82-2.05
Сумська
31,6
186
212
1,02
200-220
0.63-0.69
Тернопільська
67,0
225
270
1,01
255-275
1.70-1.84
Харківська
65,0
188
216
1,01
210-230
1.36-1.49
Хмельницька
51,9
215
264
1,03
255-285
1.32-1.48
Черкаська
61,2
215
287
1,02
265-295
1.62-1.80
Чернівецька
8,0
211
259
1,02
245-265
0.20-0.21
ПОЛІССЯ
 
 
 
 
 
 
Волинська
32,1
221
266
1,04
245-265
0.78-0.85
Житомирська
32,4
222
256
1,01
240-260
0.77-0.84
Івано-Франківська
8,0
203
209
1,05
205-225
0.16-0.18
Львівська
29,5
184
194
1,05
200-220
0.59-0.65
Рівненська
35,0
196
206
1,04
190-210
0.66-0.73
Чернігівська
23,0
256
313
1,01
275-295
0.63-0.67
По Україні
785,7
212
250
0,99-1,03
245-265
19.2-20.8
  Рекомендації. В очікуваних агрометеорологічних умовах основні агротехнічні заходи повинні бути спрямовані на збереження вологи в грунті, боротьбу з бур’янами, шкідниками і хворобами. Система догляду за посівами повинна грунтуватися на застосуванні комплексу механізмів для виконання всіх технологічних операцій з мінімальними затратами ручної праці. Післясходовий догляд на посівах пізніх строків сівби складається з першого розпушування грунту в міжряддях та в зоні рядків (шарування), і суцільного розпушування грунту, коригування (при малих нормах висіву насіння) чи формування ( при підвищених нормах висіву) густоти рослин.   На дуже забур’янених площах, за умов достатньої густоти не менше 12 рослин на 1 м рядка, застосовують поперечне проріджування сходів у фазі вилочки культиватором УСМК-5,4 Б (В).   Перший міжрядний обробіток грунту (шарування) проводиться культиватором КОЗР-8,1-01, який за один прохід агрегату забезпечує обробіток міжряддя із захисною смугою до 10 см і розпушування грунту голчастими роторами. Другий і третій міжрядні обробітки виконуються культиватором КОЗР – 8,1-02.    Технологічні колії сприяють збільшенню продуктивності агрегатів на міжрядних обробітках грунту завдяки зменшенню витрат часу на заїзди агрегатів у міжряддя і збільшення швидкості їх руху, що пов’язане з розширенням міжрядь. Наявність на тракторі обприскувача ОМП-1200 дає змогу вносити гербіциди та рідкі добрива водночас з міжрядним обробітком або самостійно локальним чи суцільним способом. На посівах цукрових буряків, що вирощуються за українською інтенсивною технологією, розпушування слід проводити культиваторами, обладнаними щілекопіювачами, що дозволяють обробити міжряддя з малими захисними зонами. Глибоке розпушування грунту в міжряддях на глибину 10-12 см треба провести після формування густоти з одночасним підживленням мінеральними добривами. Вид добрив та їх кількість при підживленні залежить від результатів листкової діагностики.   Перше підживлення ( 30-50 NPK) в зонах Лісостепу та Полісся слід провести у фазі 1-2 пар справжніх листків, друге – не пізніше 4-ої пари справжніх листочків. При проведенні підживлення в пізніші строки може знизитись цукристість та погіршитися технологічна якість коренеплодів. Слід мати на увазі, що чим глибше загортаються добрива при підживленні, тим ефективніше вони використовуються рослинами. Наступне розпушування та підживлення проводять залежно від потреб з урахуванням умов зволоження, ущільнення грунту та забур’янення посівів.  Після формування густоти насадження догляд за посівами полягає в підтриманні грунту в міжряддях в оптимальному розпушеному стані. Агротехнічний обробіток грунту, обов’язковий через утворення поверхневої кірки (в разі рясних опадів), це поліпшує фізіологічний стан рослин, стійкість до хвороб, зменшує чисельність грунтових шкідників.  Рослини цукрових буряків слабо конкурують з бур’янами, особливо починаючи з фази сходів до змикання рядків. Багаторічна оцінка ситуації з бур’янами на виробничих посівах цукрових буряків показує, що при змішаному типі забур’янення на одиницю накопиченої маси бур’янів коефіцієнт зниження урожаю коренеплодів становить від 1,2 до 3,2. Кращих результатів у боротьбі з бур’янами отримають у разі використання нових грунтообробних машин (колійна технологія), зокрема культиваторів, які обладнані ротаційними робочими органами, що дадуть змогу зменшити захисну зону рядків до 6-8 см і розпушити грунт в міжряддях з присипанням бур’янів землею; в зоні рядків - внесення добрив та гербіцидів. Таке послідовне застосування цих культиваторів дає змогу знищити до 70-80% бур’янів і суттєво зменшити необхідність використання гербіцидів та ручної праці. А технологічні колії сприяють збільшенню продуктивності агрегатів на міжрядних обробітках грунту завдяки зменшенню витрат часу на заїзди агрегатів у міжряддя і збільшення їх руху, пов’язане з розширенням міжрядь.  Навіть якісне та своєчасне проведення агротехнічних прийомів не може повністю захистити посіви від бур’янів. Тому, якщо агротехнічними заходами не знищено бур’яни в зоні рядків, їх потрібно знищити шляхом локальної обробки гербіцидом, а при їх відсутності – вручну. При підборі гербіцидних композицій необхідно враховувати особливості бур’янів і структуру посівів. Вони можуть істотно відрізнятися між собою не лише по зонах, а і по полях. Для правильного вибору гербіцидів необхідно враховувати різну чутливість сходів однорічних та багаторічних видів бур’янів до дії конкретних препаратів та особливості стійкості їх у певні фази розвитку. На початку червня (на посівах пізніх строків сівби) у рослин цукрових буряків очікується наявність 1 - 3 пар справжніх листків, а на посівах оптимальних строків сівби розпочнеться ріст кореня. В цей період в основному посіви цукрових буряків в ряді областей Лісостепу заселятимуть такі шкідники як сірий і звичайний буряковий довгоносики, а в областях південного Лісостепу і Степу – чорний довгоносик. І особливо будуть небезпечними для посівів пізніх строків сівби та тим, в яких закінчилась дія токсикації рослин.    Хімічну обробку необхідно проводити за результатами обстежень на наявність шкідників (довгоносиків, мертвоїдів, щитонісок, листкової попелиці, мінуючої мухи та ін.) при їх кількості, що становить або перевищує їх економічні пороги шкодочинності.   Можна також значно знизити шкодочинність твердокрилих (звичайний буряковий довгоносик, хрущі, ковалики), лускокрилих (совки листогризучі, лучний метелик) та ін. проведенням агротехнічних заходів (розпушування міжрядь з підгортанням в більш пізні фази вегетації і без підгортання в ранні фази). Особливо ж ефективними є міжрядні розпушування посівів цукрових буряків, які слід обов’язково проводити за умов ущільнення грунту   Спільне застосування різних агрохімікатів з рідкими комплексними добривами РКД, збалансованими кількісно і якісно макро- та мікроелементами, призводить до швидкого розвитку рослин та їх стійкості проти шкідників і бур’янів. .  При виявленні в літній період хвороб цукрових буряків (появи перших ознак пероноспорозу, церкоспорозу – 3-5% , борошнистої роси – 5-10% уражених рослин ) слід обробити їх фунгіцидами. На сучасному рівні виробництва цукрових буряків необхідно проводити комплексний захист від шкідливих організмів протягом всього вегетаційного періоду (розділ шкідники та хвороби).       ПРОГНОЗ фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту сільськогосподарських рослин у господарствах України в червні 2006 року Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави   В озимих та ярих зернових колосових культурах під час колосіння, цвітіння рослин та наливання зерна розвиватимуться, поширюватимуться та шкодитимуть комахи, спеціалізовані до цих культур. Найнебезпечніший в Степу та Лісостепу клоп шкідлива черепашка. В червні масово відроджуватимуться личинки клопа, які пошкоджуватимуть зерно під час його формування-молочної стиглості. Через розтягнутість відкладання яєць та відродження личинок у посівах одночасно зустрічатимуться перезимувавші клопи, яйця й личинки різних віків. Масове відродження та вихід личинок на колоски відбудеться у першій половині червня. Перезимувавші клопи завдають кількісних втрат урожаю зерна, а личинки – якісних, погіршуючи якість клейковини, посівні та фуражні властивості зерна. Збереження технологічних і посівних якостей зерна передбачає проведення захисних заходів у посівах твердих і цінних пшениць, де є об`єктивні умови одержання зерна високих класів. Такі посіви обробляють за наявності 2-х і більше личинок на кв.м. Решту посівів обприскують за 4-6, в насіннєвому ячмені 8-10 личинок на кв.м. Ефективні актара, к.е., 0,1-0,14 л/га, альфагард, к.е., 0,15 л/га, децис форте, к.е., 0,05-0,08 л/га, карате зеон, к.с., 0,15 л/га, ф`юрі, в.е., 0,1 л/га. Під час наливу зерна в колосках живитимуться хлібні жуки та жужелиця (турун), підвищена кількість яких має місце в Лісостепу та Степу. В цей період масово розмножуватимуться та пошкоджуватимуть колоски злакові попелиці та пшеничний трипс, які поширились на 20-100% посівів, 12-70% рослин. Ці комахи в надпороговій чисельності знижують масу зерна. Проти них та інших шкідників озимих зернових культур ефективні обробки вищезазначеними препаратами. В ярині повсюди шкідливими залишатимуться п`явиці (20-100% площ, 6-42% рослин), злакові мухи, попелиці, хлібні блішки. В ареалі клопа шкідливої черепашки яру пшеницю твердих сортів захищають за наявності 1-2, а м`яких 4-6 личинок на кв.м, насіннєві ячмені 8-10, товарні 20-25 личинок на кв.м. Захисні обробки проти клопа шкідливої черепашки ефективні і проти супутніх ентомофагів в ярині. Актуальною залишається загроза захворювання зернових культур, передусім грибковими хворобами, а саме борошнистою росою, септоріозом, бурою листковою іржею, кореневими гнилями, які поширені на 15-100% площ озимої пшениці та жита повсюди. Ці хвороби та гельмінтоспоріоз розвиватимуться на ярих пшениці, ячмені, здебільшого в загущених посівах на добрих агрофонах. В разі випадання дощів і помірного теплового режиму в червні ймовірний масовий розвиток та поширення хвороб колоса, зокрема фузаріозу та септоріозу. Оздоровлення рослин високопродуктивних посівів озимини рекомендоване повсюди за появи прапорцевого листка – на початку формування зернівки альто, к.с., 0,15-0,2 л/га, альто супер, к.е., 0,4-0,5 л/га, імпактом, к.с., 0,5 л/га, рексом дуо, к.е., 0,4-0,6 л/га, фолікуром, к.е., 1 л/га, фальконом, 0,6 л/га. Ярину, передусім насіннєві ділянки оздоровлюють під час виходу рослин в трубку вищезазначеними та байлетоном, рексом, тилтом, фундазолом, тощо. У горосі під час бутонізації-цвітіння в червні повсюди відбуватиметься заселення і розвиток горохових зерноїда, попелиці, трипса, насамперед за помірно теплої і вологої погоди. Триватимуть літ та відкладання яєць горохової плодожерки, акацієвої вогнівки. За умов достатнього зволоження грунту під час вильоту з місць зимівлі та заляльковування можливий масовий розвиток горохового комарика, передусім в західному Лісостепу. Шкідливість бульбочкових довгоносиків зменшуватиметься. Найбільше потерпатимуть від пошкоджень шкідниками рослини пізніх строків сівби та ослаблені, які відстають у рості. За відповідних агрокліматичних умов рослини уражуватимуться кореневими гнилями, пероноспорозом, аскохітозом, вірусними, іншими хворобами. За наявності в посівах жуків горохового зерноїда 2-3, попелиць 250-300 екз. на 10 п.с., горохового трипса 1-2 екз. на квітку, горохової плодожерки, акацієвої вогнівки 25-30 яєць на кв.м горох під час бутонізації, на початку цвітіння обробляють актарою, в.г., 0,1 кг/га, Бі-58 новим, к.е. 0,5-1 л/га, золоном, к.е. 1,4 л/га (крім зеленого горошку), фуфаноном, к.е, 0,5-1,2 л/га, посіви на зелений горошок – фастаком, к.е. 0,15-0,25 л/га, ф`юрі, в.е., 0,07-0,1л/га. Насіннєві ділянки оздоровлюють рексом Т, к.с., 0,5-1 л/га. Посіви сої скрізь заселятимуться і пошкоджуватимуться бульбочковими довгоносиками (жуками І і ІІ покоління), люцерновим клопом, попелицями, гусеницями листогризучих совок, іншими фітофагами. Підвищені вологість та температура повітря сприятимуть розвитку антракнозу, пероноспорозу, церкоспорозу, фузаріозу, тощо. За чисельності шкідників, що перевищує ЕПШ (10-15 жуків на кв.м бульбочкових довгоносиків, 2-5 люцернового клопа на рослину, 250-300 попелиць на 10 п.с.) посіви сої захищають золоном, к.е., 2,5-3 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га. В насіннєвих посівах обприскування проводити після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної інфекції, дифузно уражені хворобами рослини видаляють. В посівах багаторічних трав після підкосу повсюди шкодитимуть листковий люцерновий довгоносик, клопи, насіннєїди тихіус, апіон, люцернова товстоніжка, гусениці совок і п`ядунів, інші. Рослини хворітимуть на антракноз, аскохітоз, кореневі гнилі, темно-буру плямистість, тощо. Захисне значення у посівах люцерни матимуть своєчасні підкоси у фазі масової бутонізації для одержання насіння з проміжного укосу, з другого – перед чи на початку цвітіння з обов`язковим вивезенням зеленої маси з полів. Після підкосу в насіннєвих ділянках в період стеблування-бутонізації рослин люцерни за наявності ЕПШ комах (5-8 жуків, 20-30 личинок фітономусів, 20-30 жуків тихіуса, 8-10 гусениць совок на кв.м; 15-20 клопів сліпняків, 20-25 люцернової товстоніжки, 500-600 попелиць на 100 п.с.) посіви обробляють актелліком, к.е., 1 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, децисом, к.е., 0,5 л/га, золоном к.е. (насінники), 1,4-2,8 л/га, іншими. Технічні культури В посівах цукрових буряків через втрату токсичності рослин залишається небезпека пошкодження їх звичайним буряковим довгоносиком. Жуки активно живитимуться в період парування і відкладання яєць. Надпорогова кількість ймовірна в центральних лісостепових областях, зокрема Київській, Полтавській, Черкаській, південних районах Сумської, Чернігівської, а також в господарствах Вінницької, Дніпропетровської, Кіровоградської, Миколаївської, Харківської. У зазначених та інших бурякосійних областях шкодитимуть бурякові блішки, сірий буряковий довгоносик, дротяники, в ареалі – чорний, південний сірий довгоносики, бурякова крихітка, мідляки, мертвоїди, личинки хрущів. Відбуватиметься розмноження і шкідливість інших комах: у Лісостепу, здебільшого західному і центральному, бурякових мінуючих мух, листкової попелиці, щитоносок, осередково у Степу мінуючої молі, кореневої попелиці. Повсюди цукрові буряки пошкоджуватимуться підгризаючими і листогризучими совками. Скрізь на початку місяця поширюватиметься коренеїд, подекуди за несприятливих грунтово-повітряних умов у сильному ступені. В разі прохолодної дощової погоди центральні листки розетки уражуватимуться пероноспорозом, а в лісостепових і деяких поліських областях, зокрема Полтавській, Київській, Львівській, Хмельницькій, Черкаській, можливий прояв альтернаріозу, інших плямистостей. Наприкінці місяця в разі сприятливих температури близько 20°С і відносної вологості повітря понад 80%, періодичних дощів існує ймовірність раннього розвитку церкоспорозу. У Поліссі й Лісостепу поширюватимуться вірусні, подекуди хвороби коренеплодів, через нестачу елементів живлення з`являтимуться ознаки голодування рослин. У Степу в разі посушливої погоди можливий розвиток борошнистої роси.   Захищати культуру за надпорогової чисельності шкідників доцільно препаратами актара, в.г., 0,08 кг/га, вантекс, мк.с, 0,06-0,07 л/га, моспілан, р.п., 0,05-0,075 кг/га, маршал, к.е., 0,8-1,2 л/га, актеллік, к.е., 1-2 л/га, базудин, в.е., 0,8-2,5 л/га, золон, к.е., 1-3,5 л/га у нормах, визначених проти гризучих (довгоносики, блішки, щитоноски, совки) і сисних (попелиця) фітофагів, або іншими за рекомендаціями. Міжрядними розпушуваннями грунту зменшують чисельність грунтових шкідників, поліпшують стан рослин, попереджують захворювання кореневої системи. За появи ознак пероноспорозу, альтернаріозу, ураження 5-10% рослин борошнистою росою посіви оздоровлюють фунгіцидами акробат МЦ, з.п., колфуго супер, в.с., 2 кг, л/га, емінент, в.м.е., топсин М, фундазол, з.п., 0,8 л, кг/га, джерело, альто, к.с., 0,2 л/га, іншими. Розвиток церкоспорозу за ураження 3-5% рослин призупиняють обробками дерозалом, к.с., 0,3-0,4 л/га, дитаном М-45, з.п., 2-3 кг/га, хлорокисом міді, з.п., 3,2-4 кг/га. Рослинам соняшнику, передусім за слабкого розвитку (1-2 пара справжніх листків) на початку червня шкодитимуть сірий, південний сірий, чорний довгоносики, осередково піщаний мідляк, кравчик. Скрізь ймовірне формування вогнищ підгризаючих і листогризучих совок, інших лускокрилих, за достатньої вологості грунту дротяників, личинок чорнишів, хрущів. Крайові смуги посівів заселятимуться геліхризовою попелицею, польовим трипсом, клопами, цикадками, прямокрилими, які за сприятливих умов масово розмножуватимуться. За умови рясних опадів, високої вологості повітря збудники несправжньої борошнистої роси, сірої та білої гнилей, фомопсису уражуватимуть листки, стебла, корені рослин. Скрізь поширюватимуться плямистості, за дефіциту вологи іржа, осередково відмічатимуться вірусні, бактеріальні хвороби. Геліхризову попелицю за наявності по 40-50 особин на 20% заселених нею рослин, інших сисних шкідників знищують до початку цвітіння децисом форте, к.е., 0,05-0,08 л/га, фуфаноном, к.е., 0,6 л/га, вогнища совок, лучного метелика (ЕПШ 1-2 і 8-10 гусениць на кв.м.) децисом, штефесином, к.е., 0,25 л/га, саранових (за рекомендаціями) моспіланом, р.п., 0,05-0,075 кг/га, сумітіоном, к.е., 0,8-1,5 л/га, диміліном, з.п., 0,09 кг/га. До початку цвітіння за появи і сприятливих умов для розвитку несправжньої борошнистої роси, фомопсису, інших хвороб посіви обробляють відповідно до рекомендацій дерозалом, к.с., 1,5 л/га, корбелем, к.е., 0,8 л/га, колфуго супер, в.с., 2 л/га. Ярий ріпак без належного захисту зазнаватиме істотних пошкоджень різноманітними комахами, найчисленніші з яких скрізь ріпаковий квіткоїд, хрестоцвіті блішки і клопи, капустяна попелиця, вогнищами совки і білани, прихованохоботники, пильщик, листкоїди, інші. За помірної температури і підвищеної вологості повітря слід очікувати поширення пероноспорозу, фомозу, гнилей, інших хвороб. У стручках озимого ріпаку, переважно у вогнищах західного Лісостепу, розвиватиметься капустяна стручкова галиця, в зоні Полісся і Лісостепу ймовірне поширення альтернаріозу.   Яру культуру в період стеблування-початку цвітіння слід захищати від комплексу шкідників за показниками ЕПШ фастаком, карате, к.е., 0,1-0,15 л/га, децисом, к.е., 0,3 л/га, їх аналогами, а також вантексом, мк.с., 0,04-0,06 л/га, бульдоком, сумі-альфа, к.е., 0,3 л/га, фуфаноном, к.е., 0,6-0,8 л/га, парашутом, мк.с., 0,75 л/га, іншими, враховуючи призначення урожаю на технічні, насіннєві, харчові цілі. Льон скрізь пошкоджуватиметься льоновими блішками, багатоїдними совками, у південно-західному регіоні льоносіяння льоновими трипсом і плодожеркою. За теплої погоди з періодичними опадами рослини хворітимуть на фомоз, поліспороз, фузаріоз, антракноз, інші інфекції. Проти блішок у вогнищах з чисельністю 10-15 екз. на кв. м застосовують ф`юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, карате зеон, мк.с., 0,15 л/га, трипса знешкоджують за заселення ним 10% рослин або наявності 2-5 особин на облікову рослину. Розвиток хвороб пригнічують хлорокис міді, з.п., 2,2 кг/га, у посівах технічного призначення фундазол, з.п., 1 кг/га. Хміль масово заселятимуть і пошкоджуватимуть хмельова попелиця, павутинний кліщ, вогнищами листогризучі совки і довгоносики, хмельовий пильщик, конопляна блішка, у стеблах картопляна совка, стебловий метелик, у грунті - личинки хрущів, коваликів. За теплої вологої погоди у червні хміль уражуватиметься несправжньою борошнистою росою, іншими хворобами. Системою захисту культури визначені строки і критерії проведення обприскувань проти сисних і гризучих шкідників. За наявності 20-25 попелиць і 5-7 кліщів на обліковий листок, 2 гусениць картопляної совки на кущ застосовують Бі-58 новий, к.е. (аналоги), 4-6 л/га, дурсбан або дурсбан ультра, фозалон, к.е., 1,5 л/га, мітак, к.е., 3 л/га, талстар, к.е., 1,2 л/га, а за появи на листках ознак псевдопероноспорозу – альєтт, з.п., купроксат, к.с., 3-5 кг, л/га, ридоміл Голд МЦ, в.г., ферофлор, з.п., 2,5 кг/га, агат 25К, т.п., 0,1 л/га. В тютюнових плантаціях розмножуватимуться персикова (тютюнова), інші попелиці, тютюновий трипс і виникатиме необхідність захисту від них. Подекуди реальну небезпеку створюватимуть листогризучі і підгризаючі совки, можливі осередки розвитку довгоносиків, дротяників, інших комах. За масового розмноження сисних шкідників тютюн хворітиме на бронзовість томатів, білу пістрицю. За сприятливих гідротермічних показників в межах відповідно 80-100% і 16-20°С розвиватимуться пероноспороз, бактеріальна рябуха, насамперед на нестійких сортах тютюну. За наявності 5-7 трипсів на 10 рослинах, заселенні попелицею 10% рослин, вогнищ листогризучих совок застосовують Бі-58 новий, к.е., 0,8-1 л/га, золон, к.е., 1,6-2 л/га, сумітіон, к.е., 1-1,4 л/га. Проти підгризаючих совок застосовують базудин, в.е., діазинон, к.е., 1-1,5 л/га. Листя культури збирають через 20 днів після останньої хімічної обробки.     Картопля й овочеві культури   Картоплю, томати, баклажани масово заселятиме колорадський жук. Відбуватиметься відкладання яєць, виплодження і живлення личинок. Картоплю захищають від шкідника за масового з`явлення личинок першого-другого віків (10-20 екз. на рослину за 8-10% їх заселення), томати (у вогнищах) актарою, в.г., 0,06-0,08 кг/га, конфідором, в.р.к., 0,2-0,25 л/га, конфідором Максі, в.г., 0,05-0,08 кг/га, іншими препаратами. На капусті скрізь розвиватиметься і шкодитиме комплекс комах – блішки, муха, совки, міль, білани, попелиця, осередково – клопи, бариди, прихованохоботники. За наявності 1-2 гусениць капустяної совки на ранній та 5 і більше на пізній капусті за 5% заселення, гусениць молі, біланів – 2-5 екз. на рослину за 10% заселених рослин застосовують діазинон, к.е., 1 л/га, номолт, к.е., 0,3 л/га, димілін, з.п., 0,08-0,12 кг/га, лепідоцид, р., 3-4 л/га, інші. В разі заселення 10 % рослин попелицею обприскують посіви децисом форте, к.е., 0,05-0,07 л/га, ф`юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, актарою, в.г., 0,06-0,08 кг/га. Відбуватиметься розвиток хвороб картоплі і томатів (макроспоріоз, фітофтороз), огірків (бактеріоз, пероноспороз), цибулі (пероноспороз). Інтенсивність розвитку та поширення хвороб зростатиме за умов теплої вологої погоди червня. Картоплю від хвороб профілактично (у фазі бутонізації-цвітіння), томати (за появи плям фітофтори на картоплі) захищають акробатом МЦ, з.п., 2 кг/га, ридомілом Голд, з.п., в.г., або аналогами, 2,5 кг/га, іншими. Перше обприскування огірків від хвороб проводять у фазі 2-3 листків контактними фунгіцидами (хлорокис міді, 1% бордоська рідина), через 10-12 днів – повторна обробка системними препаратами. На цибулі в разі інтенсивного розвитку пероноспорозу застосовують альєтт, з.п., 1,2-2 кг/га, ридоміл Голд, з.п., в.г., 2,5 кг/га, фітал, в.р.к., 2-2,5 кг/га, квадрис, к.с., 0,6 л/га.   Плодові та виноградні насадження   У червні скрізь в яблуневих садах масово літатимуть метелики яблуневої плодожерки та відкладатимуть яйця (за сухої та безвітряної погоди у сутінковий час за температури 16º С і вище). За настання суми ефективних температур 230º С (понад 10º С) відроджуватимуться гусениці. У другій половині червня в Степу, а надалі Лісостепу закінчиться розвиток гусениць, які будуть заляльковуватися. Пошкоджуватимуть плоди несправжні гусениці яблуневого пильщика, які до опадання надлишкової зав`язі дохарчуються і переходитимуть в грунт на зимівлю. За теплої помірно вологої погоди зростатиме чисельність та шкідливість сисних комах (кліщі, попелиці, медяниці, щитівки, несправжні щитівки). Літатимуть та відкладатимуть яйця метелики білана жилкуватого, золотогуза, розанової листокрутки. Гусениці шовкопрядів, яблуневої молі закінчать живлення і заляльковуватимуться, у другій половині червня розпочнеться літ метеликів та відкладання ними яєць. Пошкоджуватимуть листки та плоди молоді жуки яблуневого квіткоїда, які за сухої жаркої погоди перейдуть до літньої діапаузи. Літатиме та відкладатиме яйця американський білий метелик, згодом розвиватимуться його гусениці. Вишнева муха відкладатиме яйця в плоди вишні та черешні середніх та пізніх сортів, де згодом відбуватиметься розвиток личинок. Помірно тепла дощова погода сприятиме інтенсивному розвитку парші яблуні та груші, клястероспоріозу, кучерявості листків персика, а жарка – борошнистої роси, моніліозу, інших хвороб. Зерняткові насадження під час масового відкладання яєць на початку відродження гусениць першого покоління яблуневої плодожерки захищають сонетом, к.е., 0,6 л/га або інсегаром, з.п., 0,6 кг/га, матчем, к.е., 1 л/га, санмайтом, з.п., 0,5-0,9 кг/га з додаванням проти парші дитану М-45 (манкоцебу), з.п., 2-3 кг/га, імпакту, с.к., 0,1-0,15 л/га, а також 1% колоїдної сірки, 16 кг/га. За відсутності інсегара і матча на початку відкладання яєць плодожеркою обприскування переноситься на період відродження гусені плодожерки і проводиться золоном, шерпою з додаванням топсину. Грушеві дерева під час масового льоту грушевої плодожерки, через 40 днів після цвітіння груші пізніх сортів, обприскують золоном, к.е., 2,5-3 л/га, рогором С, к.е., 0,8-2 л/га з додаванням хлорокису міді, 4-6 кг/га, стробі, в.г., 0,2 кг/га або скору, к.е., 0,15-0,2 л/га проти парші. В період масового льоту вишневої мухи (початок цвітіння білої акації), але не пізніше як за 40 днів до збору врожаю вишню та черешню середніх та пізніх сортів обробляють сумітіоном, к.е., 1-2 л/га, актелліком, к.е., 0,8-1,2 л/га, золоном, к.е., 2,8 л/га з додаванням 0,3% суспензії з.п. хлорокису міді, 4-6 кг/га. Відразу після збирання врожаю і ще двічі з інтервалом 12 днів кісточкові оздоровлюють від кокомікозу 0,3 % суспензією з.п. хлорокису міді, 4-6 кг/га. У червні спостерігатиметься живлення у виноградних суцвіттях гусені гронової листокрутки І-го покоління, які заляльковуватимуться, а в кінці червня розпочнеться літ метеликів ІІ-го покоління. Тепла посушлива погода сприятиме збільшенню чисельності та шкідливості кліщів (павутинний, виноградний зудень, інші). За теплої вологої погоди на виноградній лозі ймовірний прояв мілдью, сірої гнилі, чорної плямистості, жарка та посушлива погода буде оптимальною для поширення оїдіуму, тощо. Виноградні насадження нестійких до хвороб сортів перед цвітінням в період розрихлення суцвіть оздоровлюють від мілдью, чорної плямистості, інфекційного засихання кущів, антракнозу, інших хвороб квадрисом, к.с., 0,8 л/га, мікалом, з.п., 3-4 кг/га, ридомілом Голд МЦ, в.г., 2,5 кг/га, шафітом Ф, з.п., 2 кг/га, тощо; оїдіуму – байлетоном, з.п., 0,15-0,3 кг/га, тіофеном, з.п., 1-1,5 кг/га, флінтом, в.г., 0,25 кг/га, фальконом, к.е., 0,3 л/га, тощо. Захисні обробки від гусені гронової листокрутки І-го покоління проводять через 10-12 днів після початку льоту метеликів арриво, к.е., 0,26-0,38 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,2-3 л/га, бульдоком, к.е., 0,3-0,4 л/га, сумі-альфа, к.е., 0,4-0,6 л/га, іншими; за наявності 3-5 кліщів на листок обприскування проводять тіовітом Джет, в.г., 5 кг/га, демітаном, к.с., 0,4-0,6 л/га, талстаром, к.е., 0,2 л/га. Відразу після цвітіння проти хвороб та кліщів проводять профілактичні обробки всіх насаджень препаратами, які рекомендовані до цвітіння. В період росту ягід проти гусениць гронової листокрутки ІІ-го покоління в разі пошкодження 3% і більше суцвіть через 10 днів льоту метеликів, появи осередків ураження оїдіумом та заселення кліщами обприскування вогнищ проводять препаратами, які рекомендовані до цвітіння. Обробки вогнищ мілдью, чорної плямистості, інших хвороб здійснюють шафітом Ф, з.п., 2 кг/га, блу Бордо, в.г., 5 кг/га, 1% бордоською рідиною, фольпаном, в.г., 2 кг/га, тощо.   Багатоїдні шкідники   Лучний метелик. У Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Одеській, Херсонській, інших степових та центральних і східних лісостепових областях продовжиться літ метеликів та відкладання ними яєць, виплоджуватимуться та живитимуться гусениці. Тепла, помірно волога погода, квітучі рослини під час льоту метеликів сприяють формуванню яйцепродукції та реалізації плодючості самиць. У посівах багаторічних трав, цукрових буряків, соняшника, овочів, інших просапних культур ареалу комахи, передусім у вищевказаних областях, можливе утворення осередків високої чисельності і шкідливості гусениць першого покоління. За наявності в посівах буряків понад 4-5, багаторічних трав, соняшника, овочів 8-10 гусениць на кв.м застосовують діазинон, базудин, золон, децис форте, парашут, інші препарати в рекомендованих нормах витрат (див. „Прогноз 2006”). Саранові. В неугіддях, пасовищах, лісосмугах, тощо Степу продовжиться виплодження та живлення личинок італійського пруса, нестадних видів кобилок. Активізується розвиток комах за умов встановлення оптимальної для саранових температури – 25-30ºС. Ймовірна поява осередків високої чисельності і шкідливості личинок італійського пруса, інших саранових у посівах сільськогосподарських культур, які межують з місцями їх резервації, передусім в АР Крим, Запорізькій, Херсонській, інших областях ареалу. Захисні обробки проти саранових проводять за масової появи личинок першого-третього віків та чисельності італійського пруса 2-5, нестадних кобилок 10-15 екз. на кв.м. Застосовують фастак, к.е., 0,2 л/га, парашут, мк.с., 0,5-0,75 л/га, моспілан, р.п., 0,05-0,075 кг/га, цифоз, к.е., 2,5 л/га, блискавку, к.е., 0,2-0,75 л/га, матч, к.е., 0,15 л/га, енжіо, мк.с., 0,18 л/га, димілін, з.п., 0,09-0,15 кг/га. Підгризаючі совки. Метелики озимої, окличної совок скрізь літатимуть в посівах та відкладатимуть яйця, виплоджуватимуться та живитимуться гусениці. Формування осередків підвищеної чисельності гусениць совок можливе в посівах цукрових буряків, овочевих, інших просапних культур АР Крим, Вінницької, Дніпропетровської, Кіровоградської, Луганської, Полтавської, Харківської, Черкаської, Чернігівської, інших лісостепових і степових областей. У південних областях (Одеська, Херсонська, ін.) гусениці південної (дикої), пшеничної земляної підгризаючих совок закінчуватимуть живлення в осередках соняшника, зернових, овочевих, інших культур. За наявності в посівах цукрових буряків 1-2, кукурудзи, соняшника, картоплі, інших просапних культур 3-8 гусениць на кв.м застосовують базудин, в.е., діазинон, к.е., діазол, в.е., 1-1,5 л/га, децис, к.е., 0,2-0,5 л/га, інші. Гусениці листогризучих совок (капустяна, С-чорне, совка – гамма, городня, люцернова, інші) скрізь осередково шкодитимуть у посівах багаторічних трав, буряків, овочевих, інших просапних культур. У Степу розвиватиметься та пошкоджуватиме томати, кукурудзу, інші просапні культури бавовникова, помідорна (карадрина), інші види совок. Гусениці стеблового (кукурудзяного) метелика заляльковуватимуться, надалі літатимуть метелики та відкладатимуть яйця в посівах кукурудзи, хмелю, соняшника, сорго, конопель, проса. В разі заселення яйцями шкідника 18% рослин кукурудзи проводять захисні обприскування посівів децисом, к.е., 0,5-0,75 л/га, децисом форте, к.е., 0,05-0,08 л/га, карате, карате зеоном, к.е., 0,2 л/га, лепідоцидом, 2 кг/га, інші. Ефективними прийомами для обмеження чисельності і шкідливості гусениць совок, лучного і стеблового метеликів є знищення бур`янів і квітучих нектароносів, міжрядні розпушування просапних культур, випуск совочної та вогнівочної форм трихограми на початку та під час масового відкладання яєць. Повсюдно у посівах зернових колосових культур, багаторічних трав продовжиться розмноження і живлення мишоподібних гризунів.
Науково-аналітичне видання
 
ПРОГНОЗ
агрометеорологічного забезпечення
вегетаційного періоду сільськогосподарських культур та технологічні рекомендації на червень-липень 2006 року
 
Підписано до друку
Формат 60´84 1/16 Папір офс.
Гарнитура “Times”. Друк офс.
Ум. друк. арк. 2,6 . Обл. від. арк. 3,1 .
Наклад 200 прим. Зам. №
 
 
03022, Київ, вул. Васильківська, 37
 
тел./факс (044) 490-95-48
тел. (044) 490-95-47
Одержувач: Інститут гідротехніки і меліорації
Код 01018947, р/р 35228008000458
В УДК м. Києва МФО 820019
 
 


[ info@couple.su ]

© Copyright 2006
ООО "Экоплан". Все права защищены.
Условия использования информации сайта
Адрес: 03022, Киев, Васильковская 37, оф. 522
e-mail: info@couple.su
Тел.: 8(044) 490-9548
Факс: 8(044) 257-4001(для НЦ "Агроресурсы")