Показано необхідність створення інформаційної мережі постачання в аграрному секторі виробництва. Висвітлено значення своєчасного обміну актуальною інформацією для підвищення ефективності і конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва. Показано переваги, що виникають в результаті організації якісного інформаційного забезпечення села у виробничій та соціальній сферах.
Зі вступом України в СОТ виникає необхідність в прискореному підвищенні конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств, що неможливо без створення сучасної системи інформаційного консультативного забезпечення. На даний час його рівень не відповідає вимогам світового досвіду. Величезна кількість рекламної інформації щодо ресурсів і технологій через засоби масової інформації нав’язується аграрному виробництву. Вона не завжди є об’єктивною та науково обгрунтованою, що в багатьох випадках призводить до негативних наслідків для сільськогосподарських підприємств. Для поліпшення інформаційно-консультативного забезпечення аграрного виробництва відповідно до Закону України „Про дорадчу діяльність“ створюються дорадчі служби [1]. Однак дорадники на місцях здебільшого не мають достатньої підготовки та оперативного доступу до наукових інформаційних ресурсів, а систематичне проведення їх перепідготовки за традиційними методами і технологіями вимагає значних витрат та тривалого часу. З іншого боку в системі Української академії аграрних наук напрацьована значна кількість закінчених наукових розробок [2], широке впровадження яких стримується недосконалістю системи постачання науково-технологічної інформації сільськогосподарському виробництву.
Оперативно вирішити ці проблеми можна шляхом розробки і широкого використання спеціальної інформаційної системи, яка сучасними засобами ІР - технологій через мережу Інтернет здійснювала би інформаційне забезпечення як регіональних дорадчих служб, так і безпосередньо сільськогосподарських підприємств. Розробка і впровадження такого сучасного веб-продукту дозволяє:
1. Створити систему інформаційного забезпечення АПК України «Інформагроресурси» (рис. 1) з використанням сучасних технічних засобів проектування і програмування на базі ІР - технологій через мережу Інтернет. Для якісного надання інформаційно-консультаційних послуг для АПК територію України доцільно поділити на декілька інформаційних зон. В кожній зоні необхідно встановити сервер, підключити його до оптичного каналу зв’язку інформаційно-консультативної служби та розмістити програмні засоби обслуговування абонентів.
2. Розробити та впровадити у виробництво програмне забезпечення для підтримки управлінських рішень на різних адміністративних рівнях: комп’ютерні програми
для опрацювання оптимальних сівозмін, систем удобрення, захисту рослин, технічного забезпечення, кормовиробництва і раціонів, планування розвитку сільських територій [3].
3. Створити і підтримувати бази даних за результатами еколого-агрохімічного обстеження грунтів та паспортизації полів [4,5].
4. Створити і підтримувати бази даних з сучасних наукових розробок і результатів досліджень у стаціонарних дослідах системи УААН та ВУЗів [6].
5. Створити і підтримувати бази даних агроресурсів: агрометеорологічні показники, технічні засоби, агрохімікати, сорти, гібриди і породи [7,8].
6. Організувати базу данних з кращих методів ведення аграрного виробництва для надання рекомендацій і консультацій щодо вдосконалення і адаптації галузевої структури сільськогосподарських підприємств відповідно до ринкових ситуацій, грунтово-кліматичних умов і рівня ресурсного забезпечення, розробка проектів ефективних конкурентоспроможніх сільськогосподарських підприємств [9-14].
7. Розробити засоби інформатизації та ведення баз даних з розвитку малого бізнесу, зокрема сільського туризму [15].
8. На основі проведення дистанційного зондування землі (ДЗЗ), опрацювання матеріалів космозйомки і використанняя елементів точного землеробства створити системи надання оперативної інформації щодо стану посівів [16], корегування агротехнологій стосовно агрометеорологічних умов, що складаються або очікуються, прогнозування урожайності та валового виробництва продукції на загальнодержавному та регіональному рівнях [17-19].
У відділенні «Агроресурси» ІГіМ опрацьовано методологію довготермінового прогнозування середньомісячної температури і кількості опадів за місяць, яка базується на застосуванні методів математичної статистики і комп’ютерних технологій [17]. Завдяки цьому здійснюється прогнозування показників гідротермічного режиму для територій адміністративних областей України для вегетаційного періоду наступного року. Справджуваність прогнозів температури за місяці теплого періоду становить 75 відсотків в середньому за останні 7 років (табл. 1), а в розрізі областей в окремі роки сягає 80-90 відсотків.
1. – Середня по областях України справджуваність (%) довготермінових (із завчасністю 6-12 місяців) прогнозів середньомісячної температури і кількості опадів за місяць та відносна якісна оцінка прогнозування (%)
|
Період
|
Роки
|
Середнє
|
|
2000
|
2001
|
2002
|
2003
|
2004
|
2005
|
2006
|
|
Температурний режим
|
|
IV-X
|
69
|
66
|
90
|
69
|
77
|
74
|
80
|
75
|
|
XI-III
|
66
|
58
|
61
|
67
|
86
|
68
|
58
|
66
|
|
Рік
|
68
|
62
|
78
|
68
|
81
|
71
|
73
|
72
|
|
Якість прогнозування
|
67
|
67
|
75
|
67
|
75
|
75
|
75
|
72
|
|
Кількість опадів за місяць
|
|
IV-X
|
55
|
51
|
65
|
49
|
58
|
56
|
58
|
57
|
|
XI-III
|
58
|
51
|
56
|
57
|
61
|
57
|
54
|
56
|
|
Рік
|
56
|
51
|
61
|
52
|
59
|
56
|
62
|
57
|
|
Якість прогнозування
|
58
|
42
|
50
|
25
|
50
|
58
|
58
|
49
|
Достовірність прогнозів місячної кількості опадів на 10-15% нижча, проте вона перевищує успішність кліматичних прогнозів, які базуються на середніх багаторічних показниках, що мають забезпеченість 50 відсотків і дозволяє здійснити відносну оцінку очікуваних умов зволоження. Математична методологія статистичної обробки багаторічних спостережень за температурою повітря і опадами дозволяє визначати роки-аналоги близькі за тепло- та вологозабезпеченням вегетаційного періоду наступного року. Це дозволяє виконати детальний аналіз агрометеорологічних умов за яких формувалась продуктивність польових культур в ретроспективі, з метою визначення найбільш еффективних технологій вирощування польових культур диферинційованих стосовно очікуваних погодних умов за довготерміновим прогнозом.
В зв’язку з цим особливого значення набуває інформація, отримана в тривалих агротехнічних дослідах науково-дослідних установ системи УААН [20,21], оскільки всі роки (їх окремі періоди) проведення досліджень також можна згрупувати за характерними особливостями температурного режиму і умов зволоження (табл. 2). Якщо наприкладі Запорізької дослідної станції схема стаціонарного досліду включає варіанти систем обробітку грунту по різним фонам удобрення (табл. 3) з чергуванням 7 культур в сівозміні, то згідно з рівнем урожаю окремих культур і продуктивності сівозміни в ретроспективі, з’являється можливість більш точного, науково-обгрунтованного корегуваня агротехнологій і структури посівних площ по данному регіону відповідно до очікуваних агрометеорологічних умов наступного року.
2. – Розподіл років проведення досліджень в стаціонарних дослідах за агрометеорологічними факторами
|
Розподіл років
|
за умовами зволоження
|
|
вологий
|
норма
|
посушливий
|
|
за теплови м режимом
|
спекотливий
|
|
|
|
|
норма
|
|
|
|
|
прохолодний
|
|
|
|
Крім того, порівняння у динаміці продуктивності сівозмін на контролі (без добрив) і при органо-мінеральній системі удобрення показує, що агрокліматичні фактори лімітуючи урожай на варіанті без добрив поширюють свою дію і на ефективність добрив. На приклад, на рис. 1 наведено динаміку продуктивності типової поліської сівозміни (Чернігівський ІАПВ) в період з 1992 по 2006 рік. Очевидно, що по виходу продукції з гектара сівозмінної площі 1992, 1994, 1995 і 2001 роки, 1996 і 2000 роки, 1993 і 1998 роки, а на контролі 1991 та 1997 роки є аналогічними. Ця закономірність прослідковується по всіх стаціонарних агротехнічних дослідах. Тобто ретроспективне встановлення особливостей метеоумов в роки аналоги дозволяє прогнозувати їх вплив на ефективність
3. - Схема стаціонарного досліду Запорізької ДС, закладено у 1976 році
|
Варіанти обробітку грунту
|
Дози добрив
|
|
Без добрив (контроль)
|
Органо-мінеральна
(одинарна)
|
Органо-мінеральна
(полуторна)
|
Органо-мінеральна
(подвійна)
|
|
1. Оранка
|
-
|
-
|
-
|
×
|
|
2.Плоскорізний
|
-
|
-
|
×
|
-
|
|
3.Комбінований
|
-
|
-
|
×
|
-
|
|
4.Мілкий
плоскорізний
|
-
|
×
|
-
|
-
|
|
5. Мілкий плоскорізний з мульчуванням соломою
|
×
|
-
|
-
|
-
|
Примітка: хрестиками показано найбільш ефективні способи обробітку грунту на різних фонах удобрення стосовно згрупованних холодних і посушливих років
агротехнологічних заходів у майбутньому.
Отже, довготривалі польові досліди в різних грунтово-кліматичних умовах є інформаційною базою для ретроспективної і перспектиної оцінки ефективності використання агроресурсів стосовно очікуваних умов вегетації з метою своєчасного корегування агротехнологій у відповідних регіонах. Напрацьована у відділенні «Агроресурси» Інституту гідротехніки і меліорації методологія проведення такої роботи дозволяє створити бази данних по дослідній мережі УААН для якісного оперативного забезпечення аграрного виробництва прогнозною інформацією.
В цілому очевидно, що реалізація проекту «Інформагроресурси» дозволить суттєво покращити систему інформаційного забезпечення АПК, що безумовно супроводжуватиметься підвищенням конкурентоспроможності вітчизняного аграрного виробництва, зокрема за рахунок більш раціонального і цілеспрямованого використання хіміко-техногенніх, біологічних, агрокліматичних ресурсів та покращенням екологічного стану природного середовища, зокрема грунтового покриву.
В умовах ринкової економіки одним з ключових факторів підвищення конкурентоспроможності є здатність підприємства не тільки забезпечити високу ефективність безпосередньо виробництва але й можливість виробника заявити про себе на ринку та вигідно представити своє підприємство, продукцію або послуги, а також оперативно отримати аналітичну та маркетингову інформацію необхідну для розвитку бізнесу. Як відзначалось, на данний час таку можливість надає всесвітня мережа Інтернет, послугами якої користуються підприємства великого, середнього та малого бізнесу у всьому світі. Мати власну веб-сторінку, або сайт в Інтернеті стало звичайною справою. При цьому Україна є одним з найбільших і динамічних ринків Інтернет послуг. Кількість українських користувачів вже перебільшила 6 млн. осіб і постійно зростає. Нажаль наш аграрний сектор дуже слабо використовує можливості Інтернету, а сільськогосподарські підприємства майже відсутні в цій мережі.
Звичайно недостатня мережа в сільській місцевості сучасних комунікаційних ліній, нестача кваліфікованих фахівців та провайдерів (компаній які надають інтернет-послуги) є вагомими стримуючими факторами. Але суть проблеми полягає в необізнаності керівників і менеджерів аграрних підприємств щодо технічніх можливостей підключення, рекламно-маркетингових та інших переваг використання Інтернету, недооцінка його значення для успішного ведення бізнесу. Багато з них вважають, що використання цього ресурсу є занатто коштовним, хоча утримання власного сайту здебільшого не перебільшує 300-500 грн. на рік. Для цього навіть не обов’язково мати персональний комп’ютер. Хоча, звичайно, наявність швидкісних комунікаційних ліній та потужний комп’ютер суттєво розширять діапазон можливостей. В будь якому випадку всі повинні розуміти, що без широкого використання сучасних інформаційних технологій, навіть при високому рівні ефективності виробництва, забезпечити достатній потенціал конкурентоспроможності практично неможливо. Одним з найбільш відомих з цієї проблемати вітчизняних інтернет-проектів є сайт «Агроресурси». Банк даних сільськогосподарських підприємств” (WWW. couple.su). Цей веб-проект поєднує два напрямки. Мета першого напрямку - забезпечення сільськогоподарських підприємств актуальною інформацією, зокрема з новітніх енергозберігаючих, екологобезпечних технологій ведення виробництва, сучасний стан і прогнозні оцінки ефективності використання агроресурсів. Другого – створення в Інтернеті банку даних аграрних підприємств, засоби якого дозволять не тільки представити своє підприємство і свою продукцію на власній веб-сторінці у всесвітній мережі, але й надають можливість проведення міні-тендерів для закупівлі ресурсів і послуг для власних потреб. Взяти участь у проекті дозволяє заповнення анкети сільськогосподарського підприємства, що розміщена на сайті.
Важко переоцінити значення якісного інформаційного забезпечення для сільського населення з точки зору можливостей розвитку малого бізнесу. Зокрема напрямок інформатизації галузі сільського туризму може стати одним з приоритетних з причин його виключної актуальності в соціальному плані. Це пов’язано з тим, що перерозподіл земельних ресурсів сільськогосподарського призначення фактично призводить до втрати власниками своїх паїв через механізми довгострокової оренди та інших прийомів відчуження. Ці процеси активно протікають попри офіційний мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення і спрямовані на формування крупних землекористувань. З іншого боку сучасні технології виробництва з високим рівнем механізації та автоматизації призводять до вивільнення робочої сили, що супроводжується зростанням безробіття на селі. Альтернативою зайнятості в аграрному секторі постає діяльність в сфері сільського або агротуризму, яка може розвиватися як самостійний або допоміжний до основної роботи вид бізнесу.
Маркетингові дослідження показують, що в США, країнах Західної і Центральної Європи цьому питанню приділяється значна увага - частка на туристичному ринку по різним оцінкам становить до 12%. Сайти присвячені сільському туризму, як правило, дуже інформативні і реально сприяють просуванню його як комерційного продукту на ринок туристичних послуг. При цьому велика увага надається питанням екологічної безпеки, енерго- та ресурсозбереженню.
Нажаль в Україні цей напрямок поки що не отримав достатнього розвитку. На приклад, на відміну від прибалтійських країн Литви, Латвії і Естонії, де разом з локальними базами в Інтернеті зформована загальна база сільських готелів для всіх трьох країн, на українських туристичних веб-ресурсах сільський (зелений) туризм до останнього часу залишався майже не представленним. З урахуванням іноземного та вітчизняного досвіду в Україні на сьогодня все ж таки створено декілько концепцій веб-сайтів, структури баз даних, опрацьовані відповідні анкети для збору інформації. Розроблено класифікацію об'єктів розміщення по типах (від сільських будинків до міні-готелів і кемпінгів) та по спеціалізації послуг (зонайомленя з сільськогосподарськоою технікою, міні-зоопарки з дикими та свійськими тваринами, полювання, рибалка, відпочинок для дітей, проведення семінарів і т.п.).
Звичайно, щоб зацікавити потенційних клієнтів (туристів) необхідно розробити програму відпочинку і розваг, забезпечити всі сучасні зручності проживання, запропонувати смачну високоякісну їжу, організувати ознайомлення з місцевими звичаями, ремеслами, пам’ятками тощо. При цьому зростаючий потік туристів сприятиме розвитку інфраструктури і збільшенню кількості робочих місць, зокрема за рахунок самозайнятості населення.
Очевидно, що організація подібного бізнесу є відносно дешевою, має творчий характер і широкі можливості розвитку. Тому більшість мешканців села при бажанні безперечно спроможня забезпечити якісний відпочинок туристів. А відсутність активного попиту пояснюється недосконалістю механізму оперативного обміну інформацією між зацікавленими сторонами. Так люди, що віддають перевагу відпочинку в сільській місцевості і бажають провести вихідні дні або свята за містом в більшості туристичних фірм і агенств не знаходять очікуваних пропозицій. Більше того вивчення існуючого досвіду свідчить про прагнення більшості іноземних туристів провести відпочинок не в готелі з стандартним переліком послуг, а безпосередньо в домогосподарстві і на природі. Таке положення зумовлюється бажанням детальніше ознайомитися з національними і регіональними особливостями образу життя населення, кухні, звичаїв і т.і. Ця категорія туристів практично взагалі не отримує необхідної інформації.
З іншого боку переважна частина селян і не здогадується про існування попиту на відпочинок в сільській місцевості та можливості ведення успішного бізнесу на основі власного домогосподарства. Ефективно поєднати інтереси цих двох груп учасників ринку туристичних послуг дозволяе широке використання сучасних інформаційних технологій. На практиці це реалізується за допомогою спеціальних Інтернет-проектів. Прийняти участь в них можна шляхом заповнення спеціальних анкет. Одним з найбільш відомих веб-ресурсів в цьому напрямку є інтернет-проект „Зелений туризм. Банк даних сільського туризму” сайт (www.ruraltourism.com.ua). Згадані інтернет-проекти розраховані в першу чергу на людей, які мають мінімальне уявлення про роботу з Інтернетом, обмежені технічними можливостями або не мають їх зовсім, а також виробляють продукцію або надають послуги з якими необхідно вийти на ринок.
Висновок. В умовах стрімких змін як внутрішнього стану, так і міжнародного положення України широке впровадження сучасних інформаційних технологій, особливо в аграрному секторі економіки, стає все більш актуальним і невідкладним. В такій ситуації оперативне створення мережі постачання інформаційних ресурсів по всій території вимагає відповідної підтримки держави, а цей напрямок розвитку повинен стати одним з приоритетних. У випадку якщо керівництво і управлінський персонал українських сільськогосподарських підприємств не будуть володіти сучасними інформаційними технологіями в результаті відкриття ринків іноземні компанії, що давно вже використовують можливості Інтернету, матимуть суттєву перевагу в інформаційному просторі.
Бібліографія
1. Закон України „Про сільськогосподарську дорадчу діяльність“. //Відомості Верховної Ради (ВВР). - 2004. - № 38, ст.470.
2. Аграрна наука XXI століття // Вісник аграрної науки — 2006. — № 3-4. — 208 с.
3. Сайко В.Ф., Коваленко П.І. Науковий супровід систем землеробства і агротехнологій // Вісник аграрної науки, № 12 – 2006. – С. 15-19.
4. Медведев В.В., Лактионова Т.М. Основні джерела і шляхи створення геоінформаційної системи «Грунти України». Мат. міжнар. конф.: “40 років: від агрохімічної служби до служби охорони родючості грунтів”. – К.: 2004, - С. 181-191.
5. Лев Т.Д., Тищенко О.Г., Піскун В.М., Теслюк Л.В. Використання сучасних інформаційних технологій для еколого-агрохімічної оцінки грунтів земель сільськогосподарського призначення. // Мат. міжнар. конф.: “40 років: від агрохімічної служби до служби охорони родючості грунтів”. – К.: 2004, - С. 191-201.
6. Аграрна наука виробництву. – Науково-інформаційний бюлетень завершених наукових розробок.
7. Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні у 2006 році (витяг).
8. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. – Офіційне видання, 2006 рік.
9. Спека С.С. Поліська м’ясна порода великої рогатої худоби. К.: Дільниця оперативного друку ІАЕ УААН, 1999. – 272 с.
10. Каталог заходів з оптимізації структури агроландшафтів та захисту земель від ерозії. — К., 2002. — 62 с.
11. Сучасні технології відтворення родючості грунтів та підвищення продуктивності агроекосистем (Науково-технологічне забезпечення аграрного виробництва). – К.: Аграрна наука, 2004. – 126 с.
12. Шляхи підвищення родючості грунтів у сучасних умовах сільськогосподарського виробництва. – К.: Аграрна наука, 1999. – 112 с.
13. Формування сталих агроекосистем: теорія і практика. К.: Аграрна наука. 2005. – 508 с.
14. Пабат В.О., Віннічук Д.Т., Тараріко Ю.О. Агробіологічний потенціал в Україні та шляхи його використання // Економіка АПК, №6 – 2005. – С. 31-40.
15. Васильєв В. В. Відпочинок в українському селі. Поради початківцям// Туризм сільський зелений, № 1. - 2006. – С. 6-21.
16. Фурдичко О.І., Тараріко О.Г., Сиротинко О.В. та ін.. Моніторинг та прогнозування стану агроресурсів засобами космічного зондування // Вісник аграрної науки, № 8 – 2006. – С. 15-20.
17. Системні дослідження та моделювання в землеробстві // Збірник наукових праць. – К: 1998.
18. Шевченко А.О., Просунко В.М., Левенко А.А. Методичні рекомендації по розробці методів прогнозування строків настання фаз розвитку сільськогосподарських культур залежно від агрометеорологічних факторів, грунтових умов і заходів агротехніки // Збірник науково-методичних і нормативних матеріалів для виконання системних досліджень та дослідно-конструкторських робіт у землеробстві. - К: 1999. – С. 47-51.
19. Прогноз метеорологічного забезпечення вегетаціонного періоду та врожаїв сільськогосподарських кільтур на 2007 рік. – К.: В-во ІГіМ, 2005. – 40 с.
20. Тараріко Ю.О., Сорока Ю.В. Стаціонарні агротехнічні досліди як інформаційна база моніторингу, моделювання та прогнозування розвитку агроекосистем.// Вісник аграрної науки, №5. - 2004. – С. 18-23.
21. Довгострокові стаціонарні польові досліди України. Реєстр атестатів. Харків, 2006. – Вид. «Друкарня №13»
Аннотация
Обоснована необходимость создания сети информационного обеспечения аграрного сектора экономики. Раскрыто значение своевременного обмена актуальной информацией в повышении эффективности и конкурентоспособности сельскохозяйственных предприятий. Показаны преимущества, возникающие в результате организации качественного информационного обеспечения села как в производственной, так и в социальной сферах.
Resume
The necessity of networking providing with information of agroindustrial complex is grounded on the basis of IT technologies. The importance of timely exchange by actual information is reflected in the increase of efficiency and competitiveness of agricultural enterprises. Advantages of the quality informative providing of countryside are shown, both in production and in a social sphere.
